17 вересня 1939 року — День визволення братерських народів Західної України та Західної Білорусі

17 вересня 1939 року розпочався Польський похід Червоної армії. У цей день на всій протяжності радянсько-польського кордону армія робітників і селян розпочала свою героїчну ходу. До 5 жовтня наші війська дійшли до Берестя, де пізніше встановили новий кордон країни Рад. Народи Західної Білорусі та України зустріли Червону армію як визволителів, адже тоді прийшло визволення робітничого класу від багаторічної експлуатації польськими поміщиками та капіталістами.

Робітники та селяни Західної України й Білорусі в часи Жовтневої революції боролися за визволення від гніту з боку капіталістів. Західна Білорусь входила до складу Радянської Білорусі, а на заході України створили Галицьку Радянську Республіку. Однак під натиском багнетів банд Пілсудського за підтримки капіталістів Англії та Франції радянську владу відкинули з цих територій, після чого уклали ганебний Ризький мир, за яким корінні землі білорусів та українців потрапили до складу Панської Польщі.

Під владою поміщиків і капіталістів українські та білоруські робітники й селяни зазнавали жорстокої експлуатації, так само як і їхні класові товариші, якими були прості польські трудящі. Крім того, польська влада боролася проти білоруської та української культур, мови, самосвідомості й віри. Йшла примусова полонізація та окатоличення. Варто згадати, що в Радянській Білорусі з 1917 по 1921 рік на теренах Західної Білорусі відкрили понад 400 білоруських шкіл, однак у 1939 році за роки польського правління не залишилося жодної білоруської школи. Під час режиму санації під приводом боротьби з українським націоналізмом польська армія грабувала й мародерила в селах на Західній Україні. Жорстоко придушували будь-які робітничі виступи за свої права, а населення "східних кресів" животіло в злиднях, неписьменності та мракобіссі.

Операцію з визволення населення Західної України та Білорусі розпочали з метою врятувати його від насувної фашистської загрози. Так, на території Східної Польщі врятували сотні тисяч польських євреїв від Голокосту. Крім того, до Радянського Союзу тікали польські комуністи та пролетарі. Місцеве населення дуже гаряче зустріло визволителів, адже нарешті припинилося пригноблення людини людиною, закінчилося безправ'я широких народних мас, а проста людина отримала реальні політичні й економічні права та стала господарем свого життя у своєму домі. Проводили просвітництво, ліквідовували безграмотність, прості люди отримали доступ до якісної та безкоштовної освіти й медицини, про які більша частина населення тих місць могла тільки мріяти. На Західній Україні та в Білорусі радянська влада розпочала будівництво промисловості для потреб місцевого населення, що створило величезну кількість робочих місць для людей, які раніше страждали від безробіття.

Наприклад, у Львові радянська влада в 1945 році на базі авторемонтних майстерень створила Львівський завод сільськогосподарських машин, який у 1946 році повністю ввели в експлуатацію. У тому ж переможному 1945 році відкрили легендарний ЛАЗ, що спеціалізувався на виробництві автобусів і тролейбусів. Крім того, на Львівському мотозаводі в 1951 році налагодили виробництво сільгоспмашин, а саме віялок і транспортерів. І це ще без урахування легкої промисловості, до якої належали трикотажні, кондитерські та взуттєві фабрики Львова! І так, знамените Комсомольське (нині Винниківське) озеро у Львові, що є улюбленим місцем відпочинку містян, теж звели за Рад у 1952 році.

І це приклад тільки одного, нехай і найбільшого, міста в регіоні. Доблесна Червона армія принесла людям не тільки матеріальні блага, а й свободу, дружбу народів та право на працю й творчість, яких вони до цього не мали.

УМРП. Підписатися