#Будніфармацевта
Цією історією з нами поділилася фармацевт з Вінничини:

«Маленька дівчинка міцно тримала бабусю за руки, коли вони зайшли до аптеки. Біля прилавку бабуся тяжко зітхнула і звернулась до мене: «Доню, дай мені оту котячу мазь для суглобів!».

Я здивувалась і відповіла: «В нас немає ліків для тварин, вам треба до ветеринарної аптеки!». «Та ні, – знову зітхнула бабуся, – це мазь для людей, я просто назву забула, а та назва на слово «кіт» схожа». Я запропонувала свою версію: «Може, диклофенак?». «Де ви тут котика почули, – здивувалася бабуся, – не воно!».

І тут у розмову втрутилась мала: «Котомазь, Котогель…». Я почала міркувати: «Кото, кето… може, Кетонал?». Аж тут дівчинка радісно підскочила: «Точно, ми вдома пробували запам’ятати: КОТові НАЛий молока… Але таки забули …». Сміх сміхом, але назва ліків відтоді в моїй голові назавжди. Жоден маркетолог так не вміє!».

А ви як вважаєте?