Логічне питання

Твоя краса мене не лякає,
Хоча любов до тебе вбиває.
Твої очі все далі ваблять,
А душа моя розбита на кристали.

Якби мене ще раз запитали:
«Чи хотів би забути усе?»
У відповідь завжди кивну позитивно,
Але серцю у реальності дедалі паршиво.

Чи повернути все у минуле,
Не допускати фатальних помилок?
Але знову відповідь в груди:
«Не ламай себе зсередини».

А може, зізнатися вже сьогодні,
Та задати важливе питання?
Але настрій не по погоді,
Та й неважливі мої зізнання.

То що ж робити – постає логічне питання:
Як далі жити без світанку й побажання?
Сумно все це й водночас буденно,
Трохи дивні почуття вирують у мене.

17.08.2026