📝 «Люди Х: Дім Х / Степені Х» #1–12 Джонатан Гікман, Пепе Ларраз, Марте Ґрасіа, Р. Б. Сільва📚 Видавництво: Varver Publishing / Marvel Comics | 448 с | 🛒
У видавництва ·
UA Comix Store«Поки ви спали, світ змінився».Саме з цієї фрази Джонатан Гікман починає одну з наймасштабніших перебудов історії Людей X. І це не чергова спроба освіжити франшизу після кількох невдалих років. Це фундамент, на якому він вирішив збудувати абсолютно нову епоху Людей X.
Живий острів Кракоа стає домом для всіх мутантів, від Чарльза Екзейвієра та Циклопа до Маґнето, Апокаліпсиса й Містік. Колишні вороги раптом опиняються по один бік барикад, а людству пропонують просту угоду: визнайте суверенну державу мутантів і отримаєте доступ до ліків, здатних виліковувати смертельні хвороби та суттєво продовжувати життя. На папері це виглядає майже як утопія. На практиці ж із перших сторінок відчувається, що під цією ідеальною поверхнею щось не так.
Гікман не поспішає розповідати історію звичним для супергероїки способом. Він будує її шарами: сьогодення, минуле, майбутнє через сто років і майбутнє через тисячу. Додає схеми, діаграми, хронології, уривки текстів, генеалогії та навіть окрему мову мутантів. Це може здатися зайвою інтелектуальною грою автора, який просто не здатен пройти повз можливість намалювати ще одну інфографіку. Але поступово ця складна конструкція починає працювати.
«Дім Х» і «Степені Х» постійно доповнюють одне одного. Події, які спочатку здаються розрізненими, поступово з'єднуються, а окремі деталі з минулого раптом набувають іншого значення. Через це читання нагадує складання величезної мозаїки: далеко не всі шматочки одразу зрозумілі, але саме невизначеність змушує перегортати сторінку за сторінкою.
Найсильніший хід автора переосмислення Мойри Кінросс. Її здатність перероджуватися з пам'яттю про попередні життя перетворює всю історію мутантів на щось значно більше, ніж чергову супергеройську пригоду. Один і той самий світ можна прожити одинадцять разів, щоразу роблячи інший вибір, і щоразу отримувати інший результат. Мойра Кінросс стає своєрідною точкою перетину минулого, теперішнього та майбутнього і водночас одним із найнебезпечніших носіїв знань у всій історії мутантів.
Шкода лише, що після такого ефектного переосмислення персонаж не отримує стільки уваги, скільки заслуговує. Власне, це одне з головних питань до коміксу. Гікман створює величезне полотно, але окремі персонажі в ньому часто стають лише фігурами на великій шахівниці. Найкраще це працює з Ксав'є та Маґнето, адже їхнє багаторічне протистояння набуває нового сенсу. А от багатьом іншим героям доводиться задовольнятися кількома яскравими сценами.
Проте саме масштаб робить цю історію такою захопливою. Тут Люди X перестають бути просто командою супергероїв. Вони стають нацією зі своїми законами, культурою, мовою, релігійними мотивами та політичними амбіціями. І найцікавіше, що Гікман не дає легкої відповіді на питання, чи залишаються вони героями.
Кракоа справді схожа на здійснення давньої мрії мутантів. Але водночас у новому суспільстві є щось тривожне. Правила на кшталт «Не вбивай людей», «Поважай землю Кракоа» та особливо «Розмножуйтесь» звучать уже не як маніфест супергероїв, а як фундамент нової цивілізації. І чим довше дивишся на цю утопію, тим сильніше хочеться запитати: а що станеться, якщо мутанти перестануть вважати людей частиною свого майбутнього?
Візуально комікс відповідає амбіціям сценарію. Пепе Ларраз створює масштабний, чистий і кінематографічний світ. Його персонажі виразні, а сцени з Кракоа мають майже монументальну велич. Р. Б. Сільва натомість чудово працює з майбутніми часовими лініями, додаючи їм відчуття холодної наукової фантастики. Разом із кольорами Марте Ґрасіа ці два художники створюють дуже різні за настроєм, але органічно пов'язані частини однієї історії.
На мою думку, Гікману вдалося створити проєкт, який вимагає уважності, винагороджує за терпіння та залишає бажання дізнатися, а що далі.
🔗
Переглянути фото видання#відгук #людих #джонатангікман #пепеларраз #рбсільва #мартеґрасіа #науковафантастика
