Коли нарешті настає спокій, замість полегшення часто з’являється тривога, що це ненадовго і зовсім скоро знову станеться щось погане, колись помічали за собою?

Такий стан часто формується там, де психіка довго вчилася виживати, а не жити спокійно, тому добре сприймається як крихке і випадкове, тоді як погане здається природним і очікуваним. Тиші важко довіряти, коли роками доводилося бути напоготові, як це не сумно…

Але спокій не обов’язково приховує підступ, спробувати повірити, що хороше просто є хорошим, без прихованого продовження, і єдине, що варто зробити, це дозволити собі в ньому побути, не поспішаючи псувати його тривогою наперед.