Для когось чужа злість триває кілька хвилин, а для когось вона перетворюється на відчуття, ніби зараз можна втратити стосунки.

Достатньо почути холодніший тон, помітити коротку відповідь або зрозуміти, що близька людина образилася, і всередині вже з’являється сильна тривога. Хочеться швидше все виправити, перепросити, навіть якщо незрозуміло, у чому саме була провина.

У такі моменти складно пам’ятати, що люди можуть сердитися одне на одного і при цьому не переставати любити.
Будь-яка напруга починає сприйматися як ознака того, що близькість руйнується, а не як природна частина стосунків.

Через це людина нерідко відмовляється від власної думки, уникає незручних розмов або погоджується з тим, із чим насправді не згодна.
Не тому, що їй байдуже до себе, а тому, що страх втратити зв’язок виявляється сильнішим за бажання бути почутою.

Поступово важливо відкривати для себе інший досвід, в якому люди можуть не погоджуватися, злитися, потребувати часу, щоб охолонути, і водночас залишатися поруч.
Конфлікт не завжди означає кінець стосунків…

Іноді найбільша зміна починається в той момент, коли з’являється можливість витримати чуже невдоволення, не втрачаючи відчуття, що ти все одно залишаєшся важливою для цієї людини.