Бажання не завжди складно здійснити. Іноді набагато складніше чесно визнати його перед собою.

Хтось роками відкладає прохання про підвищення, хтось мовчить про потребу в підтримці, а хтось звикає говорити «мені все одно», хоча всередині давно знає, чого хоче насправді.

За цим нерідко стоїть не скромність, а страх зіткнутися з відмовою. Адже поки бажання залишається невисловленим, воно зберігає надію. А коли його озвучують, з’являється ризик почути відповідь, яка може розчарувати або ранити.

Тому людина починає пристосовуватися до того, що є, переконувати себе, що потреба не така вже й важлива, або чекати, що інші здогадаються самі…

Корисно пам’ятати, що відмова говорить не про цінність людини, а про можливості, бажання або межі іншого. Не кожне прохання буде задоволене, але мовчання майже завжди залишає нас наодинці з тим, що для нас важливо.