Навіть поруч із людьми, які цінують, обирають і залишаються поруч, може жити дивне відчуття, що твоє місце не є по-справжньому надійним.

Тоді будь-яка дистанція починає насторожувати, чужа зайнятість сприймається занадто особисто, а успіхи інших викликають не лише радість, а й тривогу за власну значущість.

Усередині ніби існує очікування, що рано чи пізно знайдеться хтось кращий, цікавіший або важливіший.

Зазвичай людина втомлюється не від реальної конкуренції, а від необхідності постійно підтверджувати своє право залишатися важливою для інших. Навіть любов, дружба або професійне визнання не приносять достатньо спокою, тому що сумніви виникають знову і знову.

Поступово, обережно допомагає помічати різницю між тим, що відбувається насправді, і тим, чого очікує внутрішня тривога.

Не все, що здається загрозою втрати, дійсно нею є. Іноді найбільше виснажує не ризик бути заміненою, а постійне очікування цього ризику.