Компліменти й визнання не всім приносять задоволення. Помічали, що для когось вони стають приводом швидко змінити тему, пожартувати або пояснити, що насправді нічого особливого не сталося?

У такі моменти людині буває легше прийняти критику, ніж щире захоплення. Недоліки здаються знайомими й зрозумілими, а ось добре ставлення до себе викликає ніяковість або недовіру.

Часто за цим стоїть досвід, у якому власні успіхи не помічалися або сприймалися як щось само собою зрозуміле. І тоді похвала ніби не знаходить місця всередині і швидко відкидається.

Через це людина може роками недооцінювати себе, навіть маючи об’єктивні підстави для гордості. Не тому, що їй бракує здібностей, а тому, що складно повірити у власну цінність.

Починати можна з малого: не поспішати заперечувати комплімент і не шукати одразу причини, чому він «не зовсім справедливий». Іноді достатньо просто сказати «дякую» і дозволити хорошим словам побути поруч трохи довше)