Днями не стало Миколи Фролова

Людини, яка понад 10 років очолювала ЗНУ. Він не просто керував вишем, а тримав університет разом у часи криз, пандемії та війни.

Насправді, мені досі важко повірити в це.

Микола Олександрович навчив мене багато чому: відстоювати свої ідеї, розуміти співрозмовника, бачити більш ніж на один крок уперед.

Він стояв за університет стіною, шукав баланс, розбудовував самостійність вишу. Намагався чути і підтримувати всіх: співробітників, студентів.

Незадовго до завершення його другої каденції ректорства ми записали з ним велике інтерв’ю. Про підсумки його роботи. Історії, повʼязані зі студентами. Життя після ректорства.

«Поважати людей, з якими працюєш… Не думати, що ти краще за всіх все знаєш… Намагався обʼєднувати навколо себе сильних, яскравих людей» — казав він.

Світла памʼять.