«Ваша самотність буде вашою опорою»

— саме ці слова каже Райнер Марія Рільке молодому поетові Францу Капусу влітку 1903 року. Рільке щойно повернувся з Парижа — він вже відомий поет і прозаїк, людина-легенда. Але всередині себе він — розколотий і спорожнілий.

Цей лист він пише як медитацію, роздум про терпіння до всього, що в нас ще не розв'язане, про самотність як опору, про дрібниці природи, що стають великими, коли навчитися їх любити. Рільке говорить і про тілесність як про джерело творчості, і про те, як не втратити зв'язок з ближніми, коли ти внутрішньо ростеш швидше за них.

Що це як не текст, який хочеться перечитувати в моменти невизначеності, коли відповідей немає, а жити треба вже зараз.

Читайте всього листа в перекладі Ростислава Набока за на сайті:
https://plomin.org/rilke-letter/