Мелітіанський розкол у світлі "Панарію" Епіфанія Кіпрського

Стаття написана у тісній співпраці з проектом «@hristian_comunna»

У 303 році до влади в Римській імперії приходить жадоbanyй, жорстокий язичник — Діоклетіан.
Християни піддаються переслідуванням, священні книги спалюють

Багато хто зрадив Христа під час цих мук, після 10 років пекла їх розділили на дві групи:

l) Либи — ті, хто відрікся від Христа на користь язичницьких ідолів.
Часто либами називали християн, які, борючись за своє життя, приносили жертви язичницьким богам, тим самим зраджуючи Христа...

II) Традитори — християни, які, незважаючи на свої переконання, віддавали священні тексти язичникам, які потім знищували їх...

Після смерті імператора у 313 році переслідування припинилися.
Однак незабаром поставлося питання: — "Чи повинні ми прощати тих, хто зрадив Христа у важкий час?"

Розділення на два табори — "католики" і "Церква мучеників":

З праці Епіфанія Кіпрського "Панарій" випливає, що, перебуваючи у в'язниці близько 306 року, Петро, єпископ Олександрії, і Мелітій, єпископ Лікопольський, завели дискусію про те, що робити з "християнами-зрадниками"
Александр зайняв більш м'яку позицію, ніж Мелітій.
Мелітій не бачив справедливості у словах Александра, так як вважав, що раз вони — праведники, гниють у в'язниці, то "палим" не має ніякого права знову повернутися в громаду.

Щоб з'ясувати, чия точка зору щодо "палих" християн є більш правильною, було вирішено провести голосування серед ув'язнених.
Більшість виявилася на стороні Мелітія.
Зрозуміло, чому хтось повинен страждати за віру, а хтось — просто зрадити Господа, а потім повернутися ніби нічого не сталося.

Прихильники Петра Олександрійського назвали себе "католиками", а прихильники Мелітія — "Церквою мучеників".

Після мученицької смерті Петра (коли його схопили аріани і змусили визнати вчення Арія правильним, йому явився Христос у вигляді 12-річного хлопчика в розірваному одязі, сказавши, що їх розірвав Арій) Епіфаній свідчить, що Мелітій був у хороших стосунках з його наступником — єпископами Олександрії Олександром і Ахіллою.
Їхні думки розходилися тільки з приводу того самого спору про "палих" християн.

Епіфаній Кіпрський не висвітлює майбутні події щодо мелітіанського розколу.

Однак, якщо вам буде цікава ця тема, то ми разом вирустимо другу статтю про мелітіанський розкол, де розбереио його під призмою іншого не менш важливого джерела — "Вероніських документів"

☦ БРАТСТВО ЄДИ‌НАГѠ Ѡ‌КА