Усім привіт!

Сьогодні хочу поговорити про використання AI в роботі маркетолога та performance-спеціаліста.

Насправді, підхід, про який я розповідатиму сьогодні та в наступних матеріалах цього циклу, можна застосовувати значно ширше. Він однаково корисний для бренд-маркетологів, маркетинг-менеджерів, проєктних менеджерів і загалом для будь-кого, хто працює з маркетинговими проєктами.

Коли говорять про використання штучного інтелекту в маркетингу, найчастіше мовай йде про:
🔸 Генерацію креативів;
🔸 Написання текстів;
🔸 Стратегії призначення ставок;
🔸 Роботу з таблицями та цифрами.

Усе це справді важливо, але… AI має набагато глибше застосування, яке змінює підхід до роботи.
Я тут говорю про системне ведення проєкту.
А саме про:
🔹 Фіксацію поточного стану;
🔹 Накопичення знань;
🔹 Аналіз змін;
🔹 Контроль виконання задач;
🔹 Збереження причин, через які були прийняті ті чи інші рішення.

Як усе почалося:
Колись, ще задовго до появи сучасного штучного інтелекту, коли я працював PPC-шніком, а особливо під час роботи на фрілансі, де одночасно було багато різних клієнтів, я зрозумів одну дуже просту річ.
Я фізично не здатен пам’ятати абсолютно все.
Особливо коли проєктів стає багато.

Тоді я придумав для себе простий інструмент - журнал клієнта.
У ньому я записував:
🔸 Які зміни були внесені;
🔸 Коли саме вони були внесені;
🔸 Навіщо вони були зроблені;
🔸 Які гіпотези перевірялися;
🔸 Які результати очікувалися.

По суті, це був журнал історії розвитку проєкту.
Більшість записів я робив у форматі HADI.

Хоча іноді я писав і у форматі звичайних нотаток. Типу “Бачу, що Марс насувається на Венеру, тому треба бути уважнішим до…”

Це дуже допомагало не лише пам’ятати історію проєкту, а й оцінювати результати A/B-тестів.

З появою AI усе змінилося:
Коли в роботу почав активно приходити AI, я зрозумів, що цей підхід можна суттєво покращити.

Особливо після того, як познайомився з такою штукою, як “Second Brain (SB)”.
Ідея дуже проста.
Людина перестає намагатися тримати все в голові.
Натомість вона поступово будує власну систему знань.
У неї потрапляє все, що може бути корисним- робочі нотатки, корисні матеріали, маркетингові дослідження, спостереження, власні ідеї, документи проєкту, звіти, тощо…

Усе це накопичується в єдиній системі.
Потім ці матеріали можна швидко знайти, проаналізувати, зіставити між собою або використати для прийняття нового рішення.
Фактично це стає зовнішньою пам’яттю.

Не потрібно пам’ятати все.
Потрібно лише знати, де це лежить.

Ті хто давно працюють в маркетингу знають, що будь-який проєкт поступово обростає такою величезною кількістю знань, що просто тріщить голова:
🔹 Історією запусків;
🔹 Різноманітні тести;
🔹 Причинами прийнятих рішень;
🔹 Особливостями аудиторії;
🔹 Результатами кампаній;
🔹 Інсайтами після досліджень;
🔹 Домовленістю з клієнтом, або агентством

Якщо ці знання не фіксувати, вони поступово губляться.
І дуже часто через кілька місяців або навіть тижнів неможливо згадати, що було у минулому, а тим паче згадати ідеї, через що постійно доводиться ходити по колу.

Саме тому я вирішив адаптувати підхід SB до своєї роботи.
SB - допомагає будувати другий мозок проєкту.
І саме про те, як побудувати таку систему на практиці, я розповім у наступних матеріалах цього циклу.

Усім гарного дня. Далі буде.