🧟‍♂️Чергова історія зомбіленду

Шлях Сергія з позивним «Воронєж» міг бути черговим безтолковим росіянським серіалом, на нтв, якби за ним не стояла б справжня кривава війна.

Він працював будівельником за мізерну плату. Якось йому запропонували поїхати на будівництво у форматі вахти: хороші гроші, житло, одяг, триразове харчування. Словом, не вакансія, а all inclusive по-р@шистьки.

Щоправда, замість трудового договору треба було підписати… контракт. Але навіщо читати документи, якщо обіцяють всемеро більше?

Далі все пішло за класичним сценарієм. І «лаптеголовий» серьожка поїхав помирати.

Автомат у руках і посадка замість будівельного майданчика. А далі зустріч із бійцями 67 ОМБр, після якої російський «вахтовик» нарешті зрозумів, куди його так довго оформлювали.

Так кар'єра будівельника закінчилася полоном. Найсмішніше в цій історії навіть не те, що чоловік повірив у казку про високооплачувану вахту посеред війни. А те, що до останнього намагався переконати себе, що люди у військовій формі навколо їдуть будувати.

Російська армія знайшла ідеальний спосіб комплектувати штурмові групи: обіцяти зарплату, ховати справжні умови під стосом паперів. Коли ж «вахтовик» нарешті потрапляє під приціл українських військових, раптом згадує, що війна то «не єго».

Тільки є одна проблема: українська земля теж не його.

І саме тут для нього закінчилася російська казка про великі гроші та легку роботу. Полон, і дуже неприємне усвідомлення, що українські військові поводилися з ним значно людяніше, ніж держава, яка відправила вбивати на чужій території.

🎥Дивіться повне інтервʼю на YouTube 67 ОМБр