Одним війна, а іншим – страйкбол. Микита Шефер – син Сергія Шефера, помічника Володимира Зеленського. Спочатку він просто постив в «Істаграмме» свої фото на відпочинку.

Ось він на катері, мчить по океанським хвилях. Ось він з мініатюрною собачкою на променаді в одній з європейських столиць. А ось він показує висунутий розфарбований язик своїм співвітчизникам. Всі ці фото Микита зробив в ті дні, коли ЗСУ стікали кров’ю в боях з путінськими ордами під Работино і П’ятихатками, коли щодня гинули сотні солдатів і офіцерів, а тисячі ставали інвалідами.

Не знаю, що надихнуло Шефера на наступний крок своїм цинізмом і безпринципністю. У той час, як його однолітки віддавали свої життя на фронті, Микита з друзями влаштували турнір з … страйкболу. Так-так, ви не помилилися.

У ті самі дні, коли воїни ЗСУ стікали кров’ю, Шефер і його багатенькі дружки влаштували собі іграшкову «війну»: одягалися в армійський камуфляж і весело розстріляли один одного різнокольоровими кульками. На завершення вони провели фотосесію на якій, посміхаючись, позували, імітуючи фронтові фотографії реальних бійців ЗСУ.

Отак. Одні вмирають, а інші сміються над ними. Помирають прості роботяги, а сміються представники еліти. Вони не бояться фронту, бо точно знають, що вони там ніколи не опиняться.

Ні, це не Європа. Це кастове суспільство, в якому ролі строго розподілені: низи – для роботи, мобілізації і загибелі на війні, еліти – для яхт, вілл, дорогих наркотиків та інших розваг. Все зрозуміло і передбачувано. Але хіба за це билися люди на Майдані?