Дивіться яких бубліків, я сьогодні зустріла.

За кілька місяців я добряче «зросла» в фотографії. І вже перед собою навіть соромно називати себе любителем. Але завжди є куди рости)
Це крайня із моїх фотографій і на фото ці малюки здається про щось серйозне задумалися. Прямо як я останнім часом.
Не знаю про що вони думали…може про смаколики, а може про те, чи є життя на інших планетах. Але про це ні ви, ні я не дізнаємося ніколи. Бо я не знаю сурікачачої мови.

Насправді хотілося б присвятити якусь частину життя фотографуванню чогось душевного, чогось в чому бачиш життя таким яким воно є, щось набагато глибше ніж просто святкові фотографії.