Будиночок Німуе | Arc 2🎐🦋

Дивіться, яку мілоту намалювала Дара 🥹🫂
Залайкайте її пост в тг хіхі

Дякую усім і кожному за активність та фінансову підтримку 💗 Ви потужнічі, тому тримайте картінку для настрою 🥺

🎨Голубка

Це доречі старе архівне фото. Скільки себе памʼятаю в дитинстві ми були дуже різні, наче протилежності, але було у нас спільне ми завжди любили одягати так кєпки, поки не подорослішали. Не знаю чи це так модно було, чи просто комфортно 😅

⚡️Ніколи не думала, що цей збір доведеться відкрити…
Але вже як є.

Збір для мого молодшого брата з 3ОШБр.
Збирає на спорядження.

🔗Посилання на Банку
https://send.monobank.ua/jar/12Pr6UfdS2

💳Номер картки Банки
4874 1000 3379 8441

Це загальна банка для потреб моїх: баті і брата, які наразі військові ЗСУ.
Банка буде завжди актуальна, а звіти будуть в телеграмі, як завжди🫡

По можливості репосніть для мене це справді дуже важливо!🫠
Більше коментувати ніяк не хочеться 🥹 Всім добра~ 💗

Тримайте квіточку 🌸

Спробую на тижні запуститися.
Зараз складно жити це життя звісно. Але потрохи я почала входити в цей ритм, намагаюся розгрібати та приймати деякі речі хоч і складно це дається насправді. Після насиченого літа на мене дуже впало багато всього і коли ти думаєш, що гірше вже не буде, завжди знайдеться оце гірше ахах. Я духом все ще не запала, просто треба час відновитися і прийняти нову реальність. Так буває, це життя 😥

🎨 wyp1xx

Ом-ном-ном 🍜

🎨 Комарен

Я вдома 💗
Справ дуже багато накопилося поки мене не було. Трохи навіть жопа в милі пхахах.
Але я нарешті вдома і це мене тішить.
Сталося кілька прикрих ситуацій на які я, на жаль, повпливати ніяк не можу. Я збираю себе до купи щоб все прийняти, але поки важко 🐒
Скоро усім відпишу(вибачте, що не відповідаю, я просто часу навіть тікі-токі погортати немаю) і зустрінемося обовʼязково на твіч 🥺🥺

А поки гляньте на цих милих дамочок з колекції. Єслі чесно, я дуже сумувала за своїми усіма фігурками. Як би це смішно не звучало 😁

Я в дорозі, але ви ловіть картінку від Фуві з піжамним аутфітіком 💁‍♀️💗

Останній і наче найгарніший захід сонця за все літо.
До зустрічі, Німеччина. Дивно, але я буду навіть сумувати…

We'll meet again someday 🥨💗

Я сьогодні встигла вже поплакати через прикру ситуацію повʼязану з фотографіями. Але на жоских яйцях, я почала редагувати зйомку, якою я мабуть найбільше зараз пишаюся.
Поки редагувала згадала, що дуже люблю чорно-білий формат фотографій. Мабуть, найбільше я його люблю як раз через те, що він здається легким у виконанні, але ключове слово «легким».
Легко придати глибини, обʼєму та настою роботі коли у тебе є колір, а коли у тебе його немає то доводиться вчитися бачити фотографію під іншим кутом.
Спочатку більшість моїх чб робот кілька років підряд були пласкими, невдалими наче. Я після цього навіть більше не наважувалася чіпати це все діло, бо боялася помилитися. В реальному житті я часто боюся помилятися. Але поїздка в мені наче щось змінила, змінилася і моя творчість, мій підхід.
Тому не бійтеся, експериментуйте, живіть, любіть! 💗

👀❗️Маю до вас маленьке питаннячко

Останнім часом я все частіше думаю про те, яким я хочу бачити цей канал далі.
Зараз тут здебільшого з’являється ірл контент. А іноді тут взагалі нічого немає, бо я сама починаю сумніватись… «А раптом може нецікаво? А може, канал має бути суто про мою вітуб/твіч діяльність?» і в результаті я просто нічого не публікую(( 🙂

Але так чи інакше в мене є звичайне життя поза Твіч.
Я фотографую, кудись ходжу, щось знаходжу, чимось захоплююся, щось навіть усвідомлюю. І часом мені хочеться цим ділитися, писати якісь пости, чимось відрізнятися, бути собою, розумієте? 🪽
Колись я навіть паралельно вела окремий ірл канал у телеграмі, але зараз там теж тиша. І якщо чесно, я сама вже не дуже розумію чи хочу розділяти ці дві канали.

Плюс я зараз досить часто відсутня на Твіч. Розумію, що через це хтось відписується і це абсолютно нормально. У кожного свої причини, свої якісь інтереси, а комусь просто не актуально, тому я ні на кого за це не ображаюся і не розчаровуюся 💗
Але в якийсь момент я зрозуміла, що сама блін наче зависла в цьому питанні про те, ЯКИЙ ФОРМАТ Я ХОЧУ ВЕСТИ І ЯКИЙ БИ ПОДОБАВСЯ ВАМ!
Тому хочу нарешті не гадати, а просто запитати кожного з вас🥺

Я зроблю тут кілька маленьких опитувань. Буду дуже вдячна, якщо ви їх пройдете, навіть якщо давно не актівнічали чи ви просто тихенько читаєте мій канал. Мені справді важливо зрозуміти, куди нам рухатися далі. Що робити далі мені…

З любовʼю, ваша Німуе 🎀

🍂Відчувається вже осінь в повітрі

Дякую, Німеччині за останні крайні дні в Європі.
Буду навіть сумувати за цим дивакуватим двіжом.
По відчуттях наче встигла все, що хотіла.
Ці дні просто збираю речі на відправку, досліджую міста поруч, насолоджуюсь останніми літніми днями. Дуже вже сумую за своїм рідненьким Дніпром. Скоріше за все осінь та зима будуть в розʼїздах. Планую покататися по Україні, побачити всіх друзів і знайомих. А далі? А далі я не знаю, що буде… це ж я 😉

🇺🇦 З днем Незалежності України, любі!

А ще у мене нова гіперфіксація…(хто б сумнівався)
Все почалося з брілочка з Чікавою про існування якої я навіть не знала і паніслася.
Шкода тільки, що Мінісо на території Європи розпродають залишки і в магазинах практично нічого не залишилося.
Хотіла купити велику Чікаву щоб плакати в неї коли дивлюся сумні фільми чи боюся бабайок вночі, АЛЕ все купили трушні фанати, а не я ахахах.
Доречі оцей брілочок Чікави проїхав зі мною за два місці аж 4 країни. Тепер це мій заспокійливий талісман. Я на неї дивлюся і посміхаюся через цей невдупляшковий вираз обличчя. 🥹

❗️Показуйте свої нові гіперфіксації чи щось що відгукується останнім часом в коментарі(можете навіть не по цій темі щось кидати)
Буду рада почитати чи подивитися якісь ваші круті штучки, які вам цікаві.

Дивіться яких бубліків, я сьогодні зустріла.

За кілька місяців я добряче «зросла» в фотографії. І вже перед собою навіть соромно називати себе любителем. Але завжди є куди рости)
Це крайня із моїх фотографій і на фото ці малюки здається про щось серйозне задумалися. Прямо як я останнім часом.
Не знаю про що вони думали…може про смаколики, а може про те, чи є життя на інших планетах. Але про це ні ви, ні я не дізнаємося ніколи. Бо я не знаю сурікачачої мови.

Насправді хотілося б присвятити якусь частину життя фотографуванню чогось душевного, чогось в чому бачиш життя таким яким воно є, щось набагато глибше ніж просто святкові фотографії.

Поки я в розʼїздах, Муката зробив смішні картінки