На DOU Picnic я детально розповідав про нову еру - віднедавна ШІ-агенти здатні розв'язувати математичні задачі.
Пройшло всього 3 дні після пікніка і ось ми маємо новий майлстоун - гіпотетичне розв'язання "задачі тисячоліття".
Що сталося?

8 вересня OpenAI повідомила, що її нова внутрішня модель, значно потужніша за GPT-6 Astra, отримала доведення проблеми Нав'є — Стокса. Це одна із семи знаменитих задач Математичного інституту Клея, за розв’язання кожної з яких передбачено $1 млн.

Масштаб експерименту вражає: близько 10 000 ШІ-агентів працювали координовано протягом 88 годин. Результатом стало 165-сторінкове аналітичне доведення, яке додатково формалізували та перевірили за допомогою Lean.

Що саме довели? (тут мені допомагав ШІ сформулювати):

Рівняння Нав'є — Стокса описують рух рідин і газів. Центральне математичне питання полягає в тому, чи можуть гладкі початкові умови у тривимірному просторі призвести до сингулярності за скінченний час. За заявою OpenAI, її система побудувала приклад такого blowup — ситуації, коли математичний розв’язок втрачає гладкість. Це не означає, що реальна вода раптом починає рухатися з нескінченною швидкістю. Йдеться про фундаментальні властивості математичної моделі.

Є "але".

Офіційно задача ще не визнана розв’язаною. Інститут Клея продовжує позначати її як нерозв’язану, а доведення має пройти незалежну перевірку математичної спільноти. Тому наразі коректно говорити саме про заяву OpenAI щодо розв’язання, а не про остаточно встановлений факт.

Але це ще не вся історія.

Напередодні математики Трістан Бакмастер з Нью-Йоркського університету та Левент Альпоге, який працює в Anthropic, опублікували власні результати з близької тематики. Вони використовували ШІ-інструменти, зокрема Codex і Claude, та працювали над цим напрямом майже рік.

Бакмастер заявив, що OpenAI дізналася про їхній прогрес до власного оголошення, а також описав суперечку щодо можливого спільного оприлюднення результатів і визнання авторства. Окреме питання - чи могли неопубліковані дослідження, над якими працювали за допомогою ШІ-сервісів, опосередковано вплинути на моделі компанії.
OpenAI заперечує неналежне використання конкретних даних дослідників і стверджує, що її доведення було отримано незалежно. Водночас компанія не виключає теоретичної можливості опосередкованого впливу знеособлених даних. Доказів прямого копіювання наразі немає.

Чому це важливо?

Навіть якщо математична спільнота ще має перевірити результат, ми бачимо принципово новий масштаб AI-assisted research: не просто модель, яка відповідає на запитання, а координована система агентів, здатна протягом кількох днів працювати над фундаментальною науковою проблемою.

І водночас ця історія ставить питання, на які технологічній індустрії доведеться відповідати: кому належить науковий результат, як захищати неопубліковані дослідження користувачів і як забезпечити прозоре визнання внеску людей та ШІ.

Це і є початком невідомого світу, де "не все так однозначно", де межа між діяльністю людини і ШІ майже стерлася, і хто врешті-решт отримає обіцяний 1 млн доларів за розв'язок.