#НАрх_практика
Подібно до того, як ми розрізняємо Науку [ідеологію сцієнтизму] та науки, ми протиставимо політиці-владі, спадкоємиці Печери Платона, політику, що розуміється як поступова розбудова спільного світу.
Бруно Латур у хвіст і в гриву періщить як безоглядно віруючих у "наукову об'єктивність", так і прихильників "глибинної екології" разом із любителями радикальної етнографії (за цей базар він, звісно, має відповісти). Але його наполегливе бажання представити спільний світ - у первісному античному значенні слова "космос" - колективом людей і різноманітних не-людей, який діє через спільні мережі та "ризиковані асамблеї", щиро захоплює.
Миші, які перегризають проводку в моїй машині, поки та стоїть у гаражі, анітрохи не менші захисники довкілля, ніж активісти "ґрінпісу". Легенева чума може стати несподіваним актором російсько-української війни (подібними акторами були тиф та іспанка в часи Першої світової).
І все ж, Латур з усією своєю провокативністю та мемністю, має бути підданий такій же дискусії, яку він сам заохочує на противагу пустопорожній парламентській балаканині та академічній беззаперечності.
Нагадую, що працю Бруно Латура "Політики Природи" будемо обговорювати завтра, 7 жовтня, в рамках клубу "Лібертарій" у форматі офлайн / онлайн (Zoom), стартуємо о 18:00