Вранішня історія під каву від Ореста Кошки

Брехня як державна доктрина продовження

Відомий філософ Андрій Зубов писав:
"Росія ніколи не вміла жити у правді. Вона або поклоняється вигаданому минулому, або тікає в утопічне майбутнє. Її теперішнє — завжди темне і нестерпне."
Ця стратегія жива й досі. Коли Росія напала на Україну у 2014 році — вона знову вигадала міф: що "в Києві фашисти", "на Донбасі повстання", "Крим завжди був російським". Коли почалась повномасштабна війна — знову включились наративи: "боротьба з НАТО", "захист російськомовних", "спецоперація". Це вже не просто обман — це продовження традиції. І ця традиція сильніша за логіку, документи, факти.

Росія ніколи не зупиниться на брехні — вона в ній живе.
Коли країна довго живе у брехні, вона починає вірити, що може створити нову реальність— не просто ілюзію для себе, а окремий світ, який буде нав'язаний іншим. І тут починається головне: сучасна Росія не лише брешe— вона хоче, щоби в цю брехню вірили всі. Світ має бачити російську картину світу,як "альтернативну правду", а краще — єдину.