Англійське слово pupil у значенні "зіниця ока" засвідчене з початку XV століття у формі pupille і походить від старофранцузького pupille та безпосередньо від латинського pupilla, що первісно означало "маленька дівчинка-лялька" - зменшувальна форму від pupa (укр. "дівчинка; лялька"). Таку поетичну назву цій частині ока дали через крихітне віддзеркалення самого себе, яке людина бачить у зіниці співрозмовника, коли дивиться йому в очі.