https://booknet.ua/reader/algoritm-viboru-b455064?c=5050327
— Я подумав про те, що ти сказала, — видав, складаючи руки на грудях.
— І?..
— Ти мала рацію. Я скинув усе на тебе, і це було абсолютно неправильно з мого боку.
Ого. У нас прогрес чи що?
— Але, — продовжив він, і моє піднесення дещо притухло, — я також не хочу відкидати дизайн. Принаймні поки що.
— І?.. — повторила, наче папужка, оскільки навіть близько не уявляла, до якого компромісу в результаті дійшов наш містер творець.
Тимур відштовхнувся від дверей і зробив крок назустріч, дивлячись мені просто в очі.
— Нам дійсно треба допомога, тож настав час знайти помічника.
Слава тобі, Боже! Нарешті!
— О, ця самовдоволена усмішка... Обожнюю її, — зненацька протягнув Тимур і закусив губу, щоб не розсміятися. — Вангую, далі буде фраза "а я ж казала".
Я усміхнулась ще ширше.
— Але ж я справді давно про це казала.
— І ти мала рацію, — промовив він, закотивши очі.
— Ех... Треба записати це і поставити собі на дзвінок, — мрійливо промо
