«Горошку забагато». «Коліна не красиві». «Лікоть якийсь незрозумілий».
Якщо написати ці фрази на папері, відчувається дивно. Але інколи ми можемо саме так дивитися на власні фото: не на момент, не на людей поруч, а на «недоліки». Кадр за кадром, аж поки не залишиться жодного фото, яке можна показати.
А на всіх цих кадрах одна й та сама людина. Жива, справжня, гідна.
🤍 «Тіло поряд» - закритий канал про стосунки з власним тілом. Щомісяця нова тема, аби крок за кроком досліджувати, як ми ставимося до себе поряд із різними людьми, речами й подіями.
Жовтнева тема - «Тіло поряд із фотографією».
Що чекає протягом місяця:
💕помічати, що ми кажемо собі, коли бачимо своє фото;
💕досліджувати, чиїми очима ми звикли на себе дивитися;
💕шукати, як залишатися на своєму боці, коли кадр зачепив;
💕повертати увагу до життя, яке не чекає «кращого вигляду».
Ви не мусите виконувати все. У каналі можна просто бути.
🗓 Стартуємо 1 жовтня
💳 500 грн/місяць
👉 Щоб приєднатися тисніть «Тіло поряд»
З теплом
Ірина Тепаленко, психотерапевтка, кандидатка СТА-п, магістр медичної психології.
Post #6776
14K
