Ми давно не живемо звичайними днями.

У них є тривоги, вибухи, безсонні ночі й новини, які боїшся відкривати. Але попри все життя триває – бо десь у цей самий час знов перевтомлені, у брудній формі, змушують цей день тривати.

Вони стоять там, де війна найближче, щоб вона не забрала ще більше. Вони теж втомлюються, бояться, сумують за своїми, хочуть додому й мріють про прості речі. Але залишаються на своїх місцях, бо за ними – ми всі.

За словом «захист» завжди стоять конкретні люди. Живі, справжні, зі своїми родинами, страхами, мріями й тими, хто чекає. Люди, які щодня віддають частину свого життя за те, щоб наше не зупинялося.

1 жовтня – День захисників і захисниць України. І сьогодні хочеться сказати: без вас не було б нічого.

Не було б того, що ми досі називаємо домом, своїм містом, своїм життям і своїм завтра. Дякуємо за кожен день, який ви для нас втримуєте.

🛡 АНКЕТА | Instagram | Facebook | YouTube