Село живе, інквізиція шукає
Частина 8Частина 1 Частина 2 Частина 3 Частина 4 Частина 5 Частина 6 Частина 7
Храм секретів
Основою будинку в Монтайю була кухня під назвою фагонья. Неодмінним її атрибутом були підвішані до балок свинячі окороки, щоб їх не дістали коти. На кухні були вогнище та місце для рубання дров. Навколо вогню стояло, висіло або лежало кухонне начиння: горщики, сковорідки, глечики та миски. Якщо чогось не вистачало, зазвичай металевих ємностей, це позичали в сусідів. Недалеко від вогнища також стояли стіл та лавки, за якими їли і влаштовували посиденьки.
Саме на кухні, як і зараз, зазвичай секретничали. Про це, наприклад, свідчать слова Раймунди Арсан, служниці в домі Бело:
Бернар Клерг (байль, брат кюре) ходив до дому Раймона Бело і говорив із його мачухою Гіямметтою Бело на кухні, і щоразу вони мене відсилали, щоб я не чула їхньої розмови.
На кухні можна було спати, але зазвичай спали в кімнатах, які до неї примикали, або на другому поверсі. Спали саме на ліжках, а не на підлозі чи лавках. Кухню будували з каменю, а кімнати з глини та дерева. Оселі в Монтайю були доволі просторими порівняно з аналогічними за достатком оселями в Бургундії.
Хтиве підземелляЗагалом один зі свідків, Раймунда Мішель, доволі непогано описала план свого будинку, щоправда, у сусідньому з Монтайю селищі. Але навряд чи були якісь суттєві відмінності.
У погребі нашого дому було два ліжка. На одному спали мій тато з матір’ю, а на іншому приблудний єретик. Погріб примикав до кухні, звідки до нього вели двері. На верхньому поверсі над погребом ніхто не спав. Я і мої брати спали в кімнаті, що була з іншого боку від кухні. З погреба також вели двері просто на молотильний двір.
Саме в такому погребі, де стояли ліжка та діжки, Беатриса де Планіссоль, яка тоді жила зі своїм другим чоловіком Отоном де Ланглезом, востаннє займалася коханням з кюре Клергом з Монтайю, який інкогніто прийшов до неї. У цей час її служниця Сибілла Тессейр шухіріла біля дверей погреба.
Таємний хідУ великих заможних сім’ях був другий житловий поверх над кухнею. Зазвичай лише там були вікна, але без скла: просто отвори зі ставнями. Саме в ці ставні кидали камінчики, подаючи таємні сигнали. В Монтайю таких будинків не було, але в цій місцевості у будинках інтелігенції (нотаріусів і лікарів) були власні кабінети, де вони і спали.
Низка свідчень вказує на те, що худобу в Монтайю тримали прямо в домі, у кращому випадку в окремій кімнаті, але, найімовірніше, просто разом з людьми. Бернар Бене свідчив:
Гійом Бело привів єритика Гійома От’є туди, де лежав мій хворий батько. Це було якраз у тій частині нашого дому, де спить скотина.
У дворах також зазвичай були курятник та майданчик для молотьби. У заможних сімей були хліви, голуб’ятні, свинарники, сіновали та сад. Як і зараз у нас на селі, у кожному дворі стояли стіл з лавками, де влітку споживали страви та теревеняли за келихом.
В Монтайю сусідні будинки могли з’єднуватися замаскованим отвором, наче в
The Last of Us. Через такі отвори єретики таємно пересувалися з будинку в будинок, щоб проповідувати
Далі буде...
|Ліс на Руїнах| |Instagram| |Facebook|#середньовіччя #побут
