Хоч і ця книга достатньо невеличка, я читав її близько двох місяців, бо воно страшенно сумна.

Мене особливо приваблюють оповіді, що написані в форматі листів, хоч і не сказав би, що багато таких пригадую. Але це завжди щось унікальне. Так і цього разу, попри те, що ідейно сюжет книги дуже нагадує "Під скляним ковпаком" Сильвії Плат - вона трагічна в свій неповторний спосіб.

За мотивами цієї, значною мірою, автобіографічної книги також є фільм "Tętno" (Пульс), якого я не знайшов в українському перекладі. Може й на краще, бо рейтинг в нього так собі. А от переклади поезії Посвятовської існують в чудовому виданні від Стилет і Стилос - обов'язково при нагоді його придбаю, бо вистачило буквально декількох рядків з передмови, щоб зрозуміти, що воно мені точно потрібне🙂‍↔️