Чесно кажучи, ідучи на клуб я думав, що Горана Петровича чекають купа компліментів, суцільні реверанси і захват. Ну, може й відносно його тексту це більш-менш справедливо, то щодо контексту..

Я якось непомітно забув, що він серб))

Вийшла як завжди чудова розмова! Дякую всім причетним, наступного місяця читаємо "Пси на озері" Мілєнко Єрґовича😉