— Заарештуйте її! — вказав Шаах пальцем прямо на мене.

Із-за спини перевертня в двері швидко увійшли гвардійці й рушили до моєї стійки.

— Ні-ні! Пане, в чому справа? Це якась помилка! — закричала я, коли швидкі й мовчазні солдати рвонули до мене.

Один із них грубо схопив мене за плечі, розвернувши й втиснувши обличчям у грубу поверхню стійки. Руки мені викрутили за спину з такою силою, що в плечах щось хруснуло, і на моїх зап'ястках клацнули кайданки, боляче врізавшись у шкіру.

Шаах підійшов до мене впритул. Його чоботи глухо стукали по підлозі, і кожен крок неначе відраховував останні секунди мого звичного і спокійного життя. Перевертень схилився нижче до мого вуха, і я відчула його гаряче і зле дихання.

— Помилок у моїй роботі не буває, — прошепотів він із моторошним торжеством, навіть із якоюсь єхидною радістю. — Я ж усе бачив! Це ти вбила мого брата Суора! Думала, що я не впізнаю ту, хто вирвала з грудей його серце? І тепер ти, убивце, ховаєшся під маскою безневинної таверниці? Нарешті я знайшов тебе! І моя помста буде страшною! Готуйся, хвойдо, ти скоро пожалкуєш, що народилася на цей світ!

Я зовсім не розуміла, про що він говорить. Зовсім. Гвардійці поволочили мене до виходу, тому що я не могли йти від страху й паніки, і мої ноги волочилися по підлозі, не мала сили чинити опір, лише перелякано дивилася в спину страшного чоловіка, котрий вийшов у дощ за поріг моєї таверни. І поки мене тягнули по багнюці й калюжах до заґратованої тюремної карети, жорстокий Шаах навіть не озирнувся…

👇👇👇
https://booknet.ua/book/nebezpechne-kohannya-alfi-b460416