– Перейдемо одразу до справи, Вікторіє. Ніч була довгою, тож я склав для нас шлюбний контракт.

Я затамувала подих, коли Ростислав узяв аркуші з комода.

– Угода укладається рівно на три місяці, – чітко мовив Ростислав, вдивляючись у моє обличчя. – За цей час через мої зв'язки та за допомогою Степана ми повністю закриємо питання з Громовенком. Ти отримаєш нові документи, абсолютну безпеку й можливість почати життя з чистого аркуша. Натомість ти проживатимеш у цьому будинку як моя офіційна дружина. Поки загроза не мине – жодних самостійних виходів у місто без супроводу.

Він зробив паузу, і його погляд ковзнув по моїх губах:

– Щодо житлових умов... У тебе буде власна кімната. Договір фіктивний тому я не вимагаю від тебе виконання «подружнього обов'язку».

У мені щось розчаровано стиснулося. Ну звісно. Фіктивний шлюб. Фіктивні почуття.

– Але, – додав він, – для всіх навколишніх, для мого оточення і тим паче для людей Громовенка ми маємо виглядати як безумно закохана пара. Це означає доторки, обійми, поцілунки на публіці. Гра має бути бездоганною. Ти готова до цього?

Читай на Букнет 18+

«Захисник за контрактом»