"Аркан мафії" в 20.00

Однак я ж її страх відчуваю. Від самої себе. Бо так, це як граната без чеки. Але ж і для мене — без варіантів вже.
— Ти мені потрібна, мавка, — зронив різко та впевнено. — Все інше — тлін і зайвий шум. Вигребемо, — стиснув її руку, сплів пальці.
Вона дивиться, мов на вагах мене зважує, повірити не може.
— Чому ти мене називаєш так з першої хвилини? Звідки? — не очікував такого питання, от правда.
Аж реготнув:
— Бо ти ж поглядом одним заманиш… і на хрін згризеш! На добриво червам пустиш, — стенув плечима.
Вона дивиться…
— Як тебе випустили? Живим?.. Занадто розумний, — хмикнула та повільно примружилася. — Це мій позивний.
Ну… я охрінів трохи. Чи не трохи, а капітально. Що то значить — свою зустрів. Але тут сам про інше подумав.
— А тебе як? — насупився.

читаємо на Букнет: https://booknet.ua/book/arkan-maf-b459385