Тиск Трампа на Київ триває.
Спершу розвіддані.
Потім Starshield.
Всьому виною проміжні вибори в США.
Що там не так і чому нас не варто сподіватись на краще, я раджу почитати колонку міжнародної оглядачки Яни Слесарчук. Все чітко і по-полицях.
Публікую її текстом тут:

“3-го листопада дива не станеться. Краще вже зараз підшукувати собі інший копіум, малювати нові картінки про мільярди вбитих ботів абощо.

Хороша новина: американським демократам буде фізично складно просрати ці вибори, тому що багато хто готовий вже голосувати за свинку Пеппу, аби лише не за партію чинного президента. Очевидно, що відбивши обидві палати Конгресу (а на це є чималі шанси) демократи ефективно заблокують роботу Трампа, перетворивши його на кривеньку качечку, lame duck по-їхньому — так називають президентів, у яких забрали більшість важелів, хіба що крім вето, подолати яке буде неможливо, згадайте першу каденцію Трампа і спробу його імпічити. Я до речі вважаю, що Господь любить ідіотів і трійцю, тому імпічити Трампа втретє — це чудовий спосіб зайти в президентську кампанію. Усе це було б дуже цікаво (і всі ми набрали б кілька зайвих кіло на попкорні), якби Росію хтось поставив на паузу до 28-го, але нам так не буде.

І це погана новина. Згадайте перший імпічмент. У 2019-му Україну згадували сотні разів щодня протягом кількох місяців на публічних слуханнях, які транслювали на всю Америку, проте жодної практичної користі (крім хіба що інформаційної: про існування України дізналася навіть найглибинніша, найодноповерховіша Америка, і це на початку повномасштабного російського нападу допомогло гарантувати стійку двопартійну підтримку, на руйнування якої в радикалів пішло більше року) нашій державі з того не було. Словом, найімовірніші результати американських мідтермів ефективно заблокують зовнішню політику Сполучених Штатів до оголошення результатів президентського волевиявлення восени 2028-го. У найкращому сценарії. У найгіршому йдеться про зірвані проміжні вибори й перший арсенал світу на порозі громадянської війни чи вже відвертої диктатури.

Взяти до прикладу ситуацію з американськими розвідданими, про наявність чи відсутність яких вже другу добу не вщухають розмови по обидва боки океану. Згідно з чинним законом, який діє до кінця 2026-го, Пентагон зобовʼязаний попереджати обидві палати Конгресу про намір призупинити, припинити чи в інший спосіб обмежити або помітно скоротити розвідувальну підтримку або розвідувальні дії, зокрема інформаційний обмін, за 48 годин і надавати обґрунтування. Формально запобіжник від Трампа і його молодої команди нібито ухвалено, проте існують способи його обійти — як і інші «важелі й противаги» трьох гілок американської влади, прописані в епоху, коли уявити собі такого президента ніхто не міг.

Чи залишиться така норма в тексті закону на наступний рік залежить від того, як його ухвалить останньою сесію чинне скликання Конгресу. Не забуваємо про вето, на подолання якого у демократів точно не назбирається голосів, а республіканці ніколи не підуть на широку міжпартійну зраду президента. До того ж є доволі розмиті «повноваження головнокомандувача», яким залишається хазяїн Білого дому, і ними довільно користувалися представники обох партій. Візьмімо Клінтона, з яким сенатори навіть судилися через удари по Югославії. Обама натомість не став повідомляти Конгрес по план обміняти 5-тьох вʼязнів Ґуантанамо на американського полоененого сержанта, якого захопили таліби. Рішення того ж Трампа, точніше бюджетного управління Білого дому затримати понад 200 млн військової допомоги Україні в 2019-му році Рахункова палата США визнала незаконним. Це не мало для нього жодних реальних наслідків.

Що не заборонено — те дозволено. Що заборонено — теж дозволено, якщо дуже треба. «Я вам казатиму будь-яку маячню, а ви мені аплодуватимете», — відверто зізнається Трамп на одному з передвиборчих мітингів.