Цю книгу я купила через автора — бо він за сумісництвом ще й автор «Крадійки книжок». Навіть анотацію не читала перед покупкою. А вона досить сумбурна й заплутана:
"Цю родинну сагу (за величчю гідну епічності «Іліади» й «Одисеї») один із п’яти братів Данбарів наклацав на старезній друкарській машинці, яка колись належала Убивці. Однак Убивця не завжди був Убивцею. А згодом виявиться, що він узагалі ніякий не Убивця. На тлі втечі з-за Залізної завіси далеко за океан і під звуки піаніно й гекзаметрів Гомера через пересохлу ріку Аману Майкл Данбар заміряється спорудити міст. На допомогу йому викликається лише один з п’яти хлопаків, які люто його ненавидять незбагненно чому. І неймовірними зусиллями батька й сина серед австралійських евкаліптів і рівнин (мов з-під тесала Мікелянджело) постає міст, що красою скидається на Пон-дю-Ґар. От тільки до чого в цій історії скелет змії, кінні перегони та мул на прізвисько Ахіллес?"
Саме такі і перші 50 чи 60 сторінок роману — нічого не зрозуміло, і навіть не дуже цікаво. Але потім занурюєшся в історію і вже в ній живеш. Вона зворушлива та світло-сумна, викликає емоції та залишає сильні враження.
🖋 Книга не схожа на «Крадійку книжок», але на мій смак також прекрасна. Мені подобається стиль Зузака — з короткими сильними фразами, прекрасними метафорами та алюзіями.
Цікавим виявився і сюжет — нелінійний, багатошаровий. Читаєш — і наче збираєш пазл. Ця книга про:
❤️ Любов та стосунки
"Не те щоб Кері вирізнялася геройськими вчинками, чи відразу привертала увагу, чи надихала на кохання з першого погляду, чи хоча б вселяла повагу. Зовсім ні. Її зваба лежала десь глибше, у щирих порухах душі, у легкості, з якої дівчина вміла орудувати правдою."
"Було помітно, як сильно він її кохає. Його понівечене серце обливалося кров'ю, утім він знаходив у собі сили змушувати його битися."
"Іноді вони стояли на кордонах гніву і не раз провалювались у вибоїни дрібного роздратування. Обоє відчували, що скоро ці тріщини, непорозуміння можуть поглибитися. Та щоразу в останній момент, коли він начебто мав сказати "Не приходь, не телефонуй", його долоня лягала їй на руку. Із плином часу її страхи втихомирилися."
🧳 Непросте дитинство та юність
"Вона не мала за душею нічого, крім валізи і вразливості. Проте до слова справдила пророцтва Вальдека. Прорвалась і вижила."
💔 Проживання травм
"З дня першого телефонного дзвінка воно відкладалося, накопичувалося, густіло, і вона не годна була далі тримати його в собі - те відчуття провини."
"Еббі ніколи не дорікала йому і нічого не вимагала від нього. Просто йому стало слизько чіплятися за неї над прірвою."
"Вона почала покидати наш світ того ранку, і смерть уже окублювалася в нашій оселі, сиділа, звісивши ноги на карнизі, гойдалася на сонечку."
🌉Міст — окрема тема в романі і водночас метафора. Оригінальна назва роману — "Bridge of Clay". Clay — це глина, а також ім'я головного героя, який будував міст та прагнув знайти своє місце у світі. Побачивши оригінальну назву, я зрозуміла, чому в романі фігурує фраза "цей міст буде зроблено з тебе".
Оцінка 9 ⭐️ з 10, трохи знизила її через сумбурний початок. Книга сподобається тим, хто любить емоційні саги про силу любові з майстерним стилем написання.
Книготерапія 📗Підписатись