Ця книга — історія культового незалежного видавництва, розказана через листи, щоденники та внутрішні документи онуком засновника компанії Тобі Фейбером. Для нас, читачів, це унікальна можливість зазирнути в реальне життя видавничого світу.
"Читацькі нотатки Томаса Еліота, лайка і цензура у творчості Семюела Беккета, відмова від «Колгоспу тварин» Джорджа Орвелла, відкриття талантів Кадзуо Ішіґуро, Вільяма Ґолдінґа, Сильвії Плат та інших літературних суперзірок — все це синоніми видавництва Faber & Faber, заснованого у 1929 році в Блумзбері. Але як їх вдалось об’єднати і що насправді відбувалось за лаштунками маленької фірми, яка попри нестачі паперу, період Великої депресії й фінансові кризи, стала одним із найбільших незалежних видавництв у світі, що утримує свою першість і донині?
Що сподобалося найбільше
🔥 Автентичність
Це не переказана через призму автора історія, а оповідь на основі реальних документів та листів, доповнена ілюстраціями до обкладинок та фотографіями важливих подій.
✉️ Листування з культовими авторами
Дуже цікаво було читати, як редактори спілкувалися з Семюелем Беккетом, Кадзуо Ішіґуро, Вільямом Ґолдінґом, Сильвією Плат та іншими авторами (вчора трохи показувала).
Колись я писала, що Джорджу Орвеллу з політичних причин відмовили видавці, так ось — це були як раз Faber & Faber. А ще (шок-контент!), вони відмовились не тільки від «Колгоспу», але й завчасно від «1984»:
"...це видатний твір, майстерна фабула, а сама ж думка утримує окремий інтерес до себе - мало кому вдавалося досягти подібного після Гуллівера. Проти ми не впевнені (і думаю, що жоден з інших директорів не був би), що це правильний погляд, з якого можна критикувати політичну ситуацію нині. Мені дуже шкода, тому що видавець, який це опублікує, природно матиме змогу опублікувати наступні ваші роботи, а я поважаю ваші твори, це чудово написано, без жодної омани."
Я взагалі дуже дивувалася, як видавництво себе «продавало»:
"Гадаю, наше видавництво могло б подати вашу книгу не гірше, ніж будь-яке інше."
«Я починав читати цю книгу вкрай упереджено та швидко захопився. Хотів би видати її. Пропоную, звичайно, жодного авансу і скромні роялті.»
🪖 Розділ про війну
Знайшла дуже багато спільного з нашою реальністю: тоді бракувало паперу, зараз – друкарень, але в обох випадках під час війни люди почали купувати більше книг. Цікаво, що буде далі.
"Коли ж навесні 1940 року війна розгорнулася всерйоз, вона принесла з собою частину трагедії, хоча мені не відомо про жодного загиблого співробітника Faber & Faber під час виконання службових обов’язків. Безумовно, компанія мала труднощі: призов молодих працівників, нормування паперу, додаткові податки та страхування, ризик бомбардувань. Та найдивовижнішим для Faber & Faber стало те, що бізнес почав розквітати. Люди все ще потребували якихось розваг, а читання стало одним з небагатьох занять, на які не впливали відключення електроенергії. Попит на книжки надзвичайно зріс. Водночас нормування паперу беззаперечно означало і нормування книг, а це перевернуло економіку книжкового виробництва з ніг на голову."
"Післявоєнна реальність залежить від невідомих факторів. Що стане з попитом на книжки, який зараз злетів набагато вище всіх мислимих задовільних рівнів? Одному Богу відомо."
Якщо ж описувати загальний моральний стан, то вкрай важко поділитися чимось цікавим чи значущим. Війна стала тлом звичайного життя, жодних надмірних емоцій. Люди звикли і до відключення світла, і до евакуації, і до нестачі бензину.
За що знімаю зірочку
Моя оцінка 4 ⭐️ з 5. Автор радше коментує документи, ніж переповідає події, тому в деяких місцях було важко сприймати інформацію, не вистачало розуміння контексту та знайомства з деякими персоналіями.
Було б простіше, якби Тобі Фейбер більше писав від себе, а листи та інші документи використовував як доповнення. Але книга 100% варта уваги всіх, хто любить історію літератури та видавничої справи.
Книготерапія 📗Підписатись