Ця книга мені дуже сподобалася. Але не факт, що сподобається вам.
Якщо ви не любите романи, де багато болю, страждань і важких переживань, то, скоріш за все, це буде не ваша історія. А я якраз люблю такі книги — за їхню психологічну глибину, сильні емоції й те, як вони чіпляють за живе 💔
"Четверо колишніх однокласників переїжджають до Нью-Йорка й там відшукують власний шлях у житті. Життя їх шмагає, носить по хвилях, а тримаються друзі на плаву тільки завдяки дружбі і прагненням. Минають десятиліття, стосунки поглиблюються, затьмарюються, приправляються пристрастю, успіхом і гордістю. Та всі розуміють, що найбільшою проблемою є Джуд, дуже талановитий юрист і страшенно безталанний чоловік, його розум і тіло пошматувало важке дитинство, його переслідують страхи і травми, які він ніколи не зможе подолати, і саме вони назавжди визначають його життя."
«Маленьке життя» глибоко показує внутрішній світ персонажів. Насамперед — головного героя Джуда. Це роман про те, наскільки руйнівними можуть бути дитячі травми і як вони здатні визначати все подальше життя людини, якщо їх не пропрацювати.
«Часом біль не минає, він просто стає частиною тебе, змушуючи тебе навчитись жити разом з ним».
«Минуле нікуди не дівається. Воно лише стає трохи тихішим».
Навіть якщо ви не будете плакати, співпереживати героям точно будете 🥲
Порадувати може хіба що лінія чоловічої дружби. Попри жахливе дитинство, у дорослому житті Джуду пощастило зустріти людей, які його любили, підтримували й були поруч. Це світла й важлива частина роману.
«Дружба — це почуття, яке дає тобі почесне право бачити, як іншу людину охоплює найчорніший розпач...»
«Єдина хитрість дружби — це знайти людей, які краще за тебе — не розумніше, не крутіше, а добріші, благородніші, поблажливіші, — і цінувати їх за те, чого вони тебе вчать, і прислухатися до них, коли вони говорять щось про тебе, якими б жахливими — або прекрасними — не були їхні слова, і довіряти їм, а це найважче. Але й прекрасніше за все теж»
Книга величезна — майже 900 сторінок. Але для моєї великої подорожі вона виявилася ідеальною. Я читала її в потягах, вдень і вночі, і весь час вона тримала напругу. Мені дуже хотілося дізнатися, що буде далі 🔥
Єдине, що здалося трохи неправдоподібним — тема сексуального насильства над дітьми. У романі куди б герой не потрапив (монастир, школа), усюди знаходиться педофіл-насильник, і не один. Я знаю, що педофілія існує, але невже це настільки поширене явище? Хотілося б вірити, що ні.
Попри це, для мене це дуже сильний роман, який довго не відпускає.
Тож якщо не боїтеся важких, емоційно виснажливих книг і любите психологічні драми, які торкаються найболючіших тем, — дуже раджу.
#кт_відгук
Книготерапія 📗Підписатись