Щодо самої книги, важко сказати, що я отримала задоволення. Бо вона важка, болюча. Про війну, Донбас. Але водночас — дуже сильна.
"Війна завжди приходить несподівано. Просто посеред розумієш, що чуєш звук пострілів та бачиш вогонь у вікні, і звичний хід днів безповоротно порушується. Тепер настав час боротися за власне виживання та вирішити, за якими барикадами доведеться опинитися.
Саме такий вибір доведеться зробити Павлу, до чийого будинку наближається лінія фронту, яку потрібно переступити…
«Інтернат» — глибокий та захопливий роман, який відбив бачення автора життя в зоні АТО, його драму проблеми вибору та самоідентичності, національної психології та патріотизму, радикальних поглядів та ліберальної байдужості.
Це не роман-епопея, яка покликана стати панорамою того, що відбувається на Сході України. Це локальна історія одного звичайного шкільного вчителя — його прагнень, мотивації та цілей перед небезпекою, коли за лічені години може помінятися історія і твоє місце в ній. Вона також про цілий регіон, який вже звикли вважати окремим, але все одно продовжують за нього боротися."
Жадан, як завжди, пише до мурашок. А його начитка — окрема тема. Голос, інтонації, паузи — усе працює на відчуття присутності. Ти ніби не слухаєш історію, а перебуваєш усередині неї.
Це дуже емоційно, правдоподібно, точно ⚡
Настільки реалістично, що подекуди ловиш себе на фізичному напруженні: наче сам ідеш цими дорогами, чуєш ці звуки, боїшся разом із героями.
А ще «Інтернат» — не лише про війну.
Ця книга про:
✔️людяність, вибір і самоусвідомлення,
✔️страх і невизначеність,
✔️стосунки й відповідальність.
Фактично — про людську природу, оголену в екстремальних умовах.
Книга точно залишить слід в серці 💔
Але однозначно радити не буду: зважайте, чи готові ви зараз до такої прози. Якщо готові — тоді раджу.
#кт_відгук
Книготерапія 📗Підписатись