😭 Це непроста, емоційна, але важлива книга, заснована на реальних подіях.
"Головні героїні роману Наталії Чайковської «Мовчазна згода» Клара й Ольга працюють медсестрами у психіатричній лікарні. Коли Київ окупували німецькі війська, перед жінками постає питання: кинути напризволяще своїх пацієнтів і піти, чи виконувати накази окупаційної влади, але намагатися хоч когось урятувати? Авторка не робить однозначних висновків, залишаючи їх на розсуд читача. Спираючись на архівні матеріали і свідчення очевидців, Наталія Чайковська намагається відтворити атмосферу, в якій жили люди під час німецької окупації, віддає шану жертвам злочину, скоєному нацистами в Горіховій діброві, та в притаманній їй манері протиставляє людяність і надію абсолютному злу."
Для мене ця книга стала ще одним болючим дотиком до теми Другої світової. За останні пів року я читала про окупацію Польщі, Франції, Греції — тепер і про рідну Україну.
Це історія про тих, хто опинився між совістю та виживанням. Про людей, які, попри страх і безсилля, намагаються жити, кохати, допомагати іншим, залишатися людьми ❤️
“Психіатрична лікарня – це скупчення незбагненного болю без очевидних ран”
"Нині керував нею страх – безкомпромісний господар її днів та ночей, з яким неможливо було ані домовитися, ані нехтувати його впертий, наполегливий голос."
"Ця війна колись закінчиться, і ми будемо вчитися жити з тими спогадами, які вона лишила."
Читати було важко, але неможливо відкласти. Тут багато цікавих історичних фактів і глибокої психології людей, які невільно стають співучасниками злочину.
Спеціальна відзнака “Вибір видавців” Міжнародного літературного конкурсу “Коронація слова” — цілком заслужена. Раджу тим, хто цікавиться цією тематикою та не боїться важких тем 👍
#кт_відгук
Книготерапія 📗Підписатись