Мені сподобалось. Книга навіть чимось нагадала "Соловей" Крістін Генни.
🖼 Це історія родини, розказана на тлі бурхливих подій ХХ століття в Греції — справжня родинна сага, що охоплює кілька десятиліть: від 1920-х і до кінця століття. Мене вразило, скільки всього довелося пережити грекам.
Книга починається з бід анатолійських біженців, потім показує італійську й німецьку окупацію, громадянську війну, комуністичне підпілля, репресії та навіть виправні табори для жінок-комуністок, про які я раніше взагалі не чула.
"Новий захопливий роман Вікторії Гіслоп, авторки кількох бестселерів, які мають сукупний наклад понад мільйон примірників і переклади на два десятки мов, розповість про нещодавню історію Греції крізь призму однієї родини, яку розділили спочатку політичні погляди, потім німецька окупація, а згодом громадянська війна. Четверо дітей родини Коралісів зростають в умовах політичної нестабільності, спричиненої появою у Греції великої кількості біженців з Анатолії після греко-турецького обміну населенням 1923 року. А коли приходить спершу італійська, а потім і німецька окупація, розбіжності в родині посилюються. Танасіс і Маргарита підтримують праві погляди та співпрацюють з окупантами, Панос і наймолодша Теміс поділяють комуністичні ідеали, які штовхають їх на боротьбу за звільнення країни від окупантів, а по війні — від колишніх колабораціоністів.
Велика родинна сага британської письменниці Вікторії Гіслоп занурить читача у непросту історію ХХ століття на прикладі Греції, якій вдалося зрештою прийти до національного примирення."
😭 Сюжет цікавий, але читати місяцями було емоційно складно. Четверо дітей Коралісів — символ поділеної нації: одні підтримують правих, інші — лівих. І все це — в одному будинку.
Історія подається через погляд головної героїні — Теміс, від її дитинства до старості. Жінка з непростою долею, сильною волею, але не завжди однозначними вчинками. Періодами було важко відчувати до неї симпатію.
Авторка майстерно переплітає особисте й політичне, показує, як великі історичні процеси розшаровують найрідніших. І водночас — дає надію на примирення, якщо не в політиці, то хоча б у серцях ❤️
"Ті, кого любиш, ніколи не вмирають"
Рекомендую тим, хто полюбляє історичні романи, тематику Другої світової, родинні драми, сильних жіночих персонажів і книги, що змушують замислитися.
#кт_відгук
Книготерапія 📗Підписатись