Ну що ж, моє перше знайомство з Фаулзом вдалося — «Коханка французького лейтенанта» мені сподобалась, тож планую читати інші його книги.
"Події найвідомішого роману Джона Фаулза відбуваються за часів вікторіанської Англії, в містечку Лайм-Реджис, де автор мешкав з 1968 року. Чарльз Смітсон, імпозантний і заможний лондонський джентльмен, заручений із красунею Ернестіною Фрімен, донькою багатого і успішного бізнесмена. Незадовго до весілля, прогулюючись набережною, вони зауважують самотню жіночу постать, що вдивляється в море. Це так звана коханка французького лейтенанта, особа, яку місцеві буржуа вважають трохи божевільною і засуджують за нібито аморальну поведінку. Зустрівшись з нею поглядом, Чарльз потрапляє в тенета почуттів, що їх і сам не може осягнути, а майбутній щасливий шлюб тепер здається йому неправильним і неможливим. Автор залишає відкритий фінал, запропонувавши читачеві кілька варіантів розвитку подій."
З самого початку оповідь здається повільною — але мені не було нудно. Автор майстерно занурив нас у часи вікторіанської Англії, передавши деталі побуту, суспільних поглядів, і навіть сексуального життя.
✍️ Подобались мені і його авторські втручання — іронічні та влучні, в дусі постмодернізму. Фаулз ніби веде діалог із читачем.
"Романіст усе ще лишається богом, бо створює"
"Цій пані знайшлося б місце в гестапо, бо вона уміла так вести допит, що найстійкіші дівчата за п'ять хвилин уже ридали ридма"
"Найкращим досягненням його життя став вихід з нього"
У другій половині книги темп поступово пришвидшується, і чим ближче до завершення — тим більше драматичних, шокуючих подій стається з героями.
У романі порушуються важливі теми: моральний вибір між обов’язком і коханням (?), життям, що нав'язує суспільство чи власним. Наявні численні внутрішні конфлікти персонажів.
"Ми всі тікаємо від реальності. Це фундаментальна риса Homo sapiens"
"Смерть не в природі речей — смерть і є природа речей"
"Всі ми пишемо вірші, річ лише в тім, що поети пишуть їх словами"
👩🦱 Особливо цікаво зрозуміти головну героїню Сару: чи вона не знає, чого хоче, чи то прагне свободи, чи має психічні розлади.
Також вразило те, що Фаулз пропонує кілька можливих фіналів і дозволяє читачеві обрати, як завершити історію. Це додає інтриги й глибини.
👍 Абсолютно зрозуміло, чому ця книга залишається класикою: вона глибока, цікава, майстерно написана і заставляє думати.
Я рада, що взяла цей роман для книжкового клубу. Тут точно є, про що говорити! До речі, зустріч відбудеться рівно за тиждень. Якщо встигаєте прочитати — запрошую!
#кт_відгук
Книготерапія 📗Підписатись