​➙ ЧАСТИНА 5. Реакція.
​
Неспокій, що поширювався в усьому радянському суспільстві, не міг не стурбувати Хрущова та його кремлівських однодумців.

​▫ У грудні 1962 р. він викликав до себе групу провідних російських письменників і застеріг їх від надмірного радикалізму.

​▫ Через кілька місяців дошкульній критиці в пресі було піддано ряд представників російської інтелігенції.

​▫ Стало зрозуміло, що режим невдовзі почне погром лібералів. Сприйнявши сигнал Москви, партійні чиновники в Києві приготувалися приструнити «незрілі елементи» в українській літературній громаді.

​▫ Навесні 1963 р. наступ почав Андрій Скаба, український партійний чиновник, відповідальний за ідеологічну чистоту, нищівно розгромивши творчість таких літературознавців, як Сверстюк, Світличний і особливо Дзюба.

​▫ Валентин Маланчук, головний охоронець ідеології в Україні, застерігав громадськість від молодих і недосвідчених письменників, котрі виступають у «ролі перших борців проти культу особи і звертають надмірну увагу на негативні явища цього періоду і, більше того, вихваляють твори західних письменників».

​▫ Крім чергового заклику до боротьби з усіма виявами українського «буржуазного націоналізму», він з гордістю оголошував про свої успіхи в боротьбі з релігією і обіцяв замінити релігійні свята на такі радянські утвори, як «День Серпа і Молота» та «Вечори робітничої слави».

​▫ Іншим фактом, що вказував на повернення певних аспектів сталінізму, стала поява кількох неофіційних антисемітських публікацій.

​▫ Найхарактернішою з них був трактат «Іудаїзм без прикрас», що його у 1964 р. опублікувала Академія наук України, цілком ймовірно, за вказівкою Москви, оскільки як і в останні дні життя Сталіна, пропагандистський апарат фабрикував матеріали, в яких намагався показати зв’язки й тісну співпрацю між українськими націоналістами та сіоністами.

​▫ Ліберальна українська інтелігенція піддала книгу суворій критиці.

​▫ Але справжній вибух обурення викликало повідомлення про те, що у травні 1964 р. вщент згорів відділ бібліотеки Академії наук України, в якому зберігалися тисячі безцінних книжок і документів з української історії та культури.

​▫ У вчиненні цього «нечуваного в історії світової культури злочину» признався якийсь Погружальський - русофіл зі схильностями психопата.

​▫ Ці події стали промовистим свідченням рішучості Хрущова відновити дисципліну серед інтелігенції.

​▫ Проте повертатися до політики «жорсткої руки» було запізно.

​▫ Ряд невдач у внутрішній і зовнішній політиці, серед яких провал ракетної конфронтації навколо Куби, розрив з Китаєм, безладдя, породжене реформами, й катастрофічний неврожай 1963 р., фатально ослабили позиції радянського лідера.

​▫ В жовтні 1964 р. його колеги втратили терпець і змусили Хрущова піти у відставку.

​▫ Добі реформ, експериментаторства й лібералізації прийшов кінець.

​𓌉 КЛЕЙНОДА - (натисни, щоб перейти до каналу)

​#Відлига #НМТ