Уявіть неймовірну картину: 1851 рік, київський собор відвідує імператор Микола I. Під час служби священники з амвона ревно виголошують анафему «ізмєнніку Мазєпє», а вже за кілька хвилин підносять палку молитву за... «блаженного создатєля храма сєго». Самодержець був шокований таким парадоксом, але церковники лише знизали плечима: імперський канон вимагав проклинати гетьмана, проте монастирський статут зобов'язував вічно молитися за фундатора.

Цією унікальною святинею був Військовий Микільський собор на Печерську, який кияни тепло називали «Великим Миколою». Храм виріс завдяки колосальним інвестиціям гетьмана: у 1690–1696 роках Іван Мазепа виділив на його спорудження фантастичну суму — понад 100 тисяч золотих.

Хоча головним майстром будівництва був запрошений московит Йосип Старцев, собор став еталоном пишного українського (козацького) бароко. Козацька старшина й гетьман настільки жорстко контролювали архітектурний стиль і деталі, що споруда не мала нічого спільного з тогочасним московським зодчеством.

Усередині на парафіян чекав справжній шедевр — величний семиповерховий різьблений іконостас роботи київського майстра Созонта Балики. Мереживо з липи, вкрите щирим золотом, сягало під саме склепіння бані, а святі на іконах мали виразний національний колорит: зокрема, святий князь Володимир Великий постав у розкішному козацькому кунтуші.

У 1831 році храм отримав статус Військового собору: під його склепіннями зберігали козацькі клейноди, військові реліквії та полкові прапори, а на площі поруч проводили паради й артилерійські салюти.

Саме в цих стінах вершилася історія відродження української церкви: 22 травня 1919 року отець Василь Липківський відправив тут першу в модерній історії літургію українською мовою. Супроводжував ту службу хор під керівництвом видатного композитора Миколи Леонтовича.

Храм вирізнявся неймовірною міцністю: у січні 1918 року, під час штурму Києва більшовицькими військами Муравйова, у собор влучило 63 важкі артилерійські снаряди, але мазепинські мури встояли. На жаль, те, що не зробила артилерія, довершив радянський режим: у 1934 році шедевр європейського значення цинічно підірвали.

@istorium_ua