І раз такий двіж, витчу я ще одне полотно на актуальну тему.
Цинічний лонґрід, за який хтось мене точно стане зневажати, але від того правда не перестане бути правдою 🤷🏻‍♂️

Уявіть, що ви читаєте в новинах:
"Після серії успішних російських атак на склади боєприпасів у прифронтових містах України, ЗСУ розмістили величезний склад боєприпасів без жодного прикриття і захисту за 18 км від лінії бойового зіткнення. 1 серпня його знищили прямим влучанням росіяни".

Як вам таке? Які думки? Емоції? Абсурд, правда ж?

А тепер замініть слово "боєприпаси" на "книги" і, відповідно, "ЗСУ" на "видавництва". І новина стає, на жаль, не гіпотетичною, а реальною. Так, 1 серпня ударом по Харкову (фронт знаходиться за 18-20 км від межі міста) русня знищила логістичний центр видавництва Ранок, де згоріло 8 млн книг. 8 МІЛЬЙОНІВ КНИГ

І от що я думаю з цього приводу.
Перша атака на логістичний центр видавництва Ранок була здійснена ще 24 квітня 2022 року, тобто за чотири роки до наймасштабнішого удару по українських видавничих потужностях — по тому самому логістичному хабу. Атака на друкарню Фактор-Друк у тому ж таки Харкові, яка струсонула книжковий ринок і викликала шок, відбулася 23 травня 2024 року, тобто ще два роки тому. Про її наслідки ви добре знаєте.
Далі.
Впродовж одного тільки липня 2026 року було здійснено щонайменше 5 атак на інфраструктуру видавництв і друкарень у Києві та Харкові — одна лиш атака 2 липня на склад Букшеф знищила 800 тисяч книг. І все це не фоні того, як русня систематично вибиває складську логістику Нової пошти, Розетки, Епіцентру, склади супермаркетів та різних брендів. Тобто картина для прогнозів складалася нуууу дуже чітка.

Я не надто добре розуміюся на принципах роботи друкарень, того ж таки гіганта Фактор-Друк, наприклад, проте мені здається, що це не атомна електростанція, перенести яку в іншу локацію звучить як щось нереальне. Це не Азовсталь, проща якого була 1100 гектарів. Тим паче склади — це не виробничі потужності. Я просто не вірю, що не можна було перебудувати логістику так, щоби принаймні не зберігати за 20 км від лбз цілих 8 мільйонів книг на ОДНОМУ складі, коли щодня русня виносить якийсь черговий логістичний центр.

Ось, 2 липня Букшеф втрачає 800 тисяч книг, а вже 5 серпня той же Букшеф втрачає ще 100 тисяч щойно віддрукованих новинок.

У час, коли виробничі потужності переносять та хоч би й під землю, логістику критичних підприємств заплутують так, що й ФСБ не розбереться (і не розбирається в реальності), точно можна було б знайти якісь варіанти, щоб не наступати на одні й ті ж граблі вдесяте, щоб не публікувати щоразу емоційні фото згорілих книг. Щонайменше — минуло два роки з часу атаки на Фактор-Друк, а видавництва не змінили НІЧОГО, аби убезпечити свою продукцію від повторення трагедії. Друкарні евакуйовані не були, пошук нових можливостей друку десь на заході чи по інших, менших, друкарнях розглядали поодинокі видавці, а головне — склади з мільйонними накладами книг так і не були подроблені по різних місцях. Згадайте: після атаки на Вайлдберіз компанія оперативно готова була перенести складську логістику в Казахстан (і частково зробила це), а також орендувати будь-які, навіть найменші склади. Що роблять українські видавці? Так, правильно: виставляють на Бестселлерфесті понівечені спалені книги і просять купувати все, що в них ще лишилося не згорілим. Точно так само, як два роки тому на Книжковому Арсеналі виставляли спалені книги з Фактор-Друк. Добре, що хоч понівечені тіла працівників, які загинули, не виставляли на огляд публіки.

Просто осягніть ступінь цього довбойобізму з тієї точки зору, якби йшлося не про книги, а про гіпотетичні боєприпаси. Тим паче, що жоден інтіліктуал на тих же літфестах не пропустить нагоду нагадати, що книги і культура — це теж наша зброя. То оберігайте склади цієї зброї, блять.

Тому ні, я не купую в "акт підтримки" Букшефу чи Ранку вагон книг. Бо знаю, що вони цими грошима знову пожертвують у вогні, нічому так і не навчившись. І виживуть. Бо буде чергова акція підтримки від читачів.