Наприкінці вересня прокурор Ленінського району Нижнього Тагілу виступив перед комісією міської думи з проханням припинити муніципальні виплати посередникам, які займаються вербуванням.

ℹ️ У Нижньому Тагілі вербувальник отримує 400 тисяч рублів ($4500) за кожного контрактника, якого йому вдалося залучити.

Прокурор нарікав, що до цього долучаються злочинні угруповання, а в їхніх схемах беруть участь корумповані поліцейські та працівники військкоматів. Через величезні виплати вербувальникам, за його словами, злочинність у районі зростає «в геометричній прогресії».

Однак заступник мера Нижнього Тагілу заперечив прокуророві, відмахнувшись, що це допомагає виконувати план. За його словами, поки виплати законні, місто й надалі ними користуватиметься. Так у 2025 році вербувальники в Нижньому Тагілі привели до військкоматів 580 чоловіків і отримали за це 260 млн рублів. На 2026 рік бюджетні документи передбачають виплати ще за 330 контрактів.

Janis Kluge, заступник керівника відділу Східної Європи та Євразії німецького інституту міжнародних відносин та безпеки, пише, що приклад Нижнього Тагілу показує, що виплати посередникам можуть бути дієвим, але небезпечним інструментом вербування. Вербувальникам просто платять за підписаний контракт, а де знаходити чоловіків і як їх переконувати — вирішують вони самі. І це «переконування» може передбачати насильство — як показує недавній випадок у Свердловській області, коли двоє злочинців силою змушували чоловіків підписувати контракти, а потім забирали їхні виплати.

Але регіонам, пише Клюге, байдуже, як відбувається вербування, доки вони виконують план.

Водночас децентралізована (і певною мірою хаотична) кампанія вербування вже виходить з-під контролю. Ставка на безжальність і винахідливість російських чиновників нижчого рівня, дедалі відчайдушніші методи вербування в районах, неконтрольовані посередники та «приватизований примус» з боку злочинних угруповань створюють ризики, які можуть бути ще більшими, ніж ризики загальної мобілізації, резюмує Janis Kluge.