In Factum

Повністю стерте росіянами містечко Білицьке на Добропільському напрямку.

На відео показана південна частина.

За Deep State більша частина міста перебуває в сірій зоні. Росіяни закріпилися тільки в східній частині.

Натомість за вестернівськими мапами місто вже повністю окуповане.

Журналісти "Радіо Свобода" буквально розібрати уцілілу «Герань-4», щоб з'ясувати, що робить його значно швидшим, маневренішим і точнішим.

Залипательне відео — гляньте.

...

Перше, що кидається в очі — турбореактивний китайський двигун. Завдяки йому дрон може літати на висоті до 8 кілометрів — удвічі вище, ніж "Герані" з пропелерами. Дрони з таким двигуном уже долітали з Криму до Луцька. А це більше 700 кілометрів.

Над територією України двигун розганяє дрон до 450–500 кілометрів на годину.

❗️ Тут цікаво, що в одних випадках двигун суто китайський [імпортований як ціла деталь], в інших — зібраний вже РФ з китайських компонентів.

Камера має кілька режимів: денний, нічного бачення та інфрачервоний. Камера дає 10-кратне оптичне й до 32-кратного цифрового збільшення. Це дозволяє оператору роздивлятися місцевість навіть із висоти 8 кілометрів. Якщо є ретрансляційна станція, оператор, який сидить за автоматизованим робочим місцем десь у Брянську чи Криму може керувати дроном і наводити його на ціль в live-режимі.

Усередині дрона журналісти знайшли два GSM-модеми. Через SIM-картки вони передають координати «Герані-4» мобільною мережею, і оператор бачить її місцеперебування в реальному часі. За словами фахівців, у «Геранях-4» знаходили SIM-картки українських, російських, білоруських операторів і навіть операторів із деяких країн Європейського Союзу.

Знайшли тут і китайський mesh-модем, який відповідає за радіо- та відеозв'язок. По суті, саме цей пристрій дозволяє операторові бачити відео з «Герані-4» в реальному часі. Дальність модема — до 300 кілометрів, і він може працювати як ретранслятор. Тобто кілька дронів, що летять поруч, передають і підсилюють сигнал одне одному.

Бортовий комп'ютер цієї "Герані" має компоненти американської компанії Texas Instruments. Росіяни намагаються затирати маркування компонентів західних компаній, але не завжди роблять це якісно, як в цьому випадку.

Стів Розенберг, московський кореспондент BBC, аналізує головні ранкові російські газети

...

▪️ Трамп запросив Путіна на саміт G20 у Маямі в грудні. Проте «Московський комсомолець» не вірить, що Путін туди поїде. Заголовок газети: «Попереду в Росії не мир, а війна. Сплеск дипломатичної активності — поки що лише білий шум».

Газета пише, що на папері в міжнародному порядку денному стоїть підготовка до візиту Путіна на саміт G20 на запрошення Трампа. Але в реальному порядку денному — підготовка до ще жорсткішої фази українського конфлікту цієї зими. Будь-яка поїздка глави Росії на великий міжнародний захід повинна мати мету й сенс. У випадку G20 такий сенс може з'явитися лише після врегулювання українського конфлікту. Якщо до грудня врегулювання не відбудеться, а це малоймовірно, то з погляду інтересів Кремля візит Путіна до Маямі стає зовсім непотрібним і навіть шкідливим. Лідери Європи та Канади, яка стоїть на їхньому боці, широко представлені в G20 і скористаються присутністю Путіна, щоб влаштувати йому обструкцію. Крім того, туди неодмінно примчить Зеленський, який давно мріє поставити шоу під назвою «Український Давид зустрічає російського Голіафа». Навіщо Путіну таке шоу, газета не розуміє.

▪️ Утім, перед G20 у Маямі, у листопаді, відбудеться саміт АТЕС у китайському Шеньчжені. Чи зустрінуться там Путін, Трамп і Сі Цзіньпін? «Ізвєстія» пишуть, що сторони до цього ще не почали готуватися.

▪️ Позитивні економічні новини про Росію можна знайти в «Комсомольській правді». Газета повідомляє, що у 2026 році виробництво автомобілів у Росії зросло на 13% порівняно з минулим роком. Але інші видання малюють менш райдужну картину. Головна тема першої шпальти «Ізвєстій» — різке зростання кількості банкрутств забудовників. Лише за три місяці кількість справ про банкрутство будівельних компаній зросла більш ніж на 30%: з 1089 у червні до 1454 у вересні.

▪️ «Нєзавісімая газета» пише, що промисловість балансує на межі стагнації та рецесії. Два роки падіння інвестицій не залишають надії на прискорення економіки. За даними Росстату, у січні – серпні в промисловості спостерігалася стагнація, а низка переробних галузей і далі скорочується. Найгірші показники за вісім місяців — у нафтопереробці, металургії, целюлозно-паперовому виробництві та виробництві будматеріалів. До того ж частка збиткових підприємств у Росії зросла з 30,4% торік до 33,5% цього року. А збитки російських підприємств у першому півріччі збільшилися на 7% у річному вимірі.

Натомість газета зауважує, що уряду вдалося придушити загальне економічне зростання в країні майже до нуля. За урядовим прогнозом, ВВП цього року зросте лише на 0,6%. За інших рівних умов при такому уповільненні економіки податкові надходження до бюджету ніяк не можуть зрости. Тож уряд планує шукати нові доходи для скарбниці за допомогою «податкового налаштування».

▪️ «Коммерсант» пише, що обсяги електронної комерції цього року навряд чи зростатимуть так швидко, як раніше. Ринок гальмує не лише охолодження економіки, а й атаки українських дронів на інфраструктуру найбільших гравців — Ozon і Wildberries. Продавці змушені шукати нові канали збуту, і одним із них несподівано стала офлайн-торгівля. Газета наводить цікаві цифри про масштаби шкоди, якої українські дрони завдають російським ритейлерам. З 18 липня по 24 вересня 2026 року зафіксовано 49 випадків ударів дронів по 36 комерційних складських комплексах у 26 регіонах Росії.

💰Зеленський про "діру" в бюджеті у 27 млрд: можливі серйозні виклики на січень та лютий

Дефіцит частково стосується грошового забезпечення військових, але основна частина коштів потрібна на дрони та ракети. Третина з цієї суми має піти на контракти для постачання безпілотників на початок 2027 року, які необхідно проплатити вже в жовтні-листопаді.

Через це Україна звертається до Єврокомісії з проханням наблизити другий транш із 90 млрд євро. Водночас джерела РБК-Україна зазначають, що потреби Сил оборони на наступний рік перевищують заплановані видатки бюджету на 75 млрд доларів.

#ЕксклюзивРБКУкраїна

✅ Читай тільки суть з РБК-Україна у Google.

Люксембурзька компанія ArcelorMittal заявила, що через удари, які забрали життя п'ятьох працівників її заводу, компанія змушена припинити діяльність в Україні. Металургійний гігант очікує збитків від знецінення активів на суму близько 1 млрд доларів.

Сьогодні компанія повідомила, що закриває свій завод у Кривому Розі.

💬 Завод бомбили чотири рази за п'ять тижнів. Настає момент, коли продовжувати роботу вже не безпечно й економічно недоцільно, — сказало джерело FT.

Підприємство ArcelorMittal виробляє сортовий прокат для будівництва, зокрема прутки та балки, а також має власний залізорудний кар'єр. Це найбільший із чинних металургійних заводів України.

Щоб зберегти роботу комбінату, ArcelorMittal упродовж війни щонайменше шість разів офіційно зверталася до українського уряду з проханням про захист. Про це йдеться в листі, яким компанія повідомила уряд про закриття.

Щодня працівники приходять на завод, який публічно оголошено військовою ціллю. Вони працюють під сигнали повітряної тривоги й ніколи не знають напевно, чи повернуться додому після зміни, — ідеться в листі. Там також зазначено, що інші чинники, зокрема додаткові податки й мита, зробили роботу заводу економічно невигідною.

До повномасштабного вторгнення комбінат виробив 4,9 млн тонн сталі, а його виручка становила 4,1 млрд доларів. Із 2022 року виробництво скоротилося приблизно на дві третини. Щоб утримати підприємство на плаву в умовах відключень світла, обстрілів і закриття портів, завод витратив 500 млн доларів резервів, а також 700 млн доларів, які надала материнська компанія.

За словами посадовців, атаки на ArcelorMittal є частиною ширшої кампанії, спрямованої на знищення української металургії. Ця галузь десятиліттями була одним із рушіїв економічного зростання України. На початку цього місяця російські балістичні ракети вивели з ладу також «Запоріжсталь» і «Камет-Сталь», що належать групі «Метінвест».

ArcelorMittal повідомила, що закриває весь комбінат разом із залізорудним кар'єром. Компанія сподівається відновити роботу, якщо в регіоні настане мир.

Наразі компанія визначає, скільки з 16 тисяч працівників підприємства знадобиться для безпечної зупинки виробництва. Закриття металургійного заводу триватиме кілька тижнів, адже доменну піч, температура в якій зазвичай перевищує 1500 °C, потрібно поступово охолодити.

До слова, по Пермському НПЗ норм уї*али

Суспільне

...

▪️ На останній зустрічі із Зеленським Трамп сказав, що ухвалив остаточне рішення щодо видачі Україні ліцензій на виробництво ракет для ППО Patriot.

▪️ Україна провела перемовини з Єгиптом, Індією, Туреччиною та країнами Близького Сходу щодо розблокування Чорного моря. За його словами, Україна запропонувала дзеркальне припинення вогню, однак поки не отримала відповіді від цих країн після їхніх контактів з РФ.

▪️ Зеленський заявив, що Україна чекає від США пропозицій щодо дати тристоронньої зустрічі зі США та Росією на технічному рівні. За його словами, американська сторона запропонувала провести її в ОАЕ.

▪️ За словами президента, він ще не проводив зустрічей чи спілкування із кандидатами на посаду нового генпрокурора.

▪️ Зеленський сказав, що прем’єр Британії Бернем запевнив його у тому, що Лондон не скасовуватиме санкції проти російських олігархів Усманова та Фрідмана. У ЄС запевнили, що підтримають наступні санкційні пакети і не зніматимуть обмеження приблизно з 3000 росіян.

▪️ Президент чекає на фідбек від американської команди після бесіди Трампа та Сі Цзіньпіна, у якій Зеленський просив президента США закликати китайського лідера вплинути на Путіна щодо завершення війни

Ранок. Осінь. Пермський НПЗ

Інсталяція в кольорі.

Пам'ятаєте, місяць тому в небі РФ засвітився невідомий БПЛА-камікадзе, який чомусь охрестили турбореактивним Bravo? 

Так ось, забудьте — це звичайний дрон з ДВЗ виробництва Celebra Tech (виробник майже всього, від FPV дронів Laurus до лазерної системи протидії БПЛА «Тризуб») з кодовою назвою «Скат». ТТХ наразі невідомі 

Джерело

POLITICO: Американські та польські посадовці працюють над створенням у Польщі американської бази на 10 тисяч військових

Про ініціативу в четвер оголосив міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський. Заява пролунала тоді, коли Пентагон переглядає розміщення американських військових за кордоном, і через кілька місяців після того, як адміністрація Трампа погрожувала вивести війська з Польщі.

Трамп уже висловлював ідею створення армійської бази в Польщі, але конкретні подробиці посадовці озвучили вперше.

Зараз у Польщі перебуває близько 7 тисяч американських військових. Крім того, США перекидають підрозділи до Литви та Естонії. Так американська присутність наближається до кордонів Росії, і це відбувається на фоні занепокоєння союзників по НАТО щодо зростання російської агресії.

💬 Ми хочемо такої присутності США, яка б нас заспокоювала, але не становила загрози для Росії, — сказав Сікорський на Раді з міжнародних відносин (CFR) у Нью-Йорку. — І ми сподіваємося, що Трамп дотримає обіцянки, яку дав із цього приводу

Ще раз.

Щонайменше 10 ударних важких дронів пролетіли майже 900 км і в'їбали по стратегічно важливому оборонному підприємству.

10+ дронів. 900 км

⚡️ Сили оборони атакували Ульяновськ. Уражено НПП «Завод Искра».

Підприємство спеціалізується на виробництві електронної компонентної бази: потужних біполярних і польових транзисторів, діодів та діодних модулів, оптопар, IGBT-модулів, НВЧ-модулів, гібридних мікрозбірок і LTCC-кераміки.
Завод заявляє практично повний цикл виробництва — від розробки напівпровідникових приладів до їх серійного випуску. Також підприємство займається випробуваннями електронної компонентної бази та НДДКР.

Продукція заводу використовується в ракетах Х-59М2/М2А та ЗРГК "Панцирь-С1"

💥 Зафіксовано більше десяти влучань по території підприємства.

Координати: 54.353407° 48.357139°

🎃 Dnipro Osint | Чат | Підтримати