А загалом в інтерв'ю не одна цікава історія з досвіду застосування НРК підрозділом «NC13»

...

💬 Були випадки, коли їхні [російські] піхотинці відмовлялися рухатися вперед, бо не розуміли, що відбувається на їхніх логістичних маршрутах. Вони думали, що туди зайшла ДРГ, тобто що на такій глибині працює наша розвідка.

💬Були випадки, коли ми повністю зірвали механізований штурм противника. Противник готувався зранку рушити технікою і наступати певною кількістю одиниць, але змушений був це скасувати. Рано-вранці ми ліквідували на цьому маршруті близько чотирьох осіб, і вони повністю скасували штурм, поки не розібралися, що сталося.

💬Було утримання позиції замість піхоти протягом 45 діб роботом НРК, озброєним кулеметом M2 Browning. Щоранку він виїжджав на чергування на позицію, де раніше стояла піхота, тримав свою ділянку, а ввечері повертався на дозарядку, обслуговування і так далі. .. Усі ці 45 діб робот виїжджав туди і тримав оборону: відбивав накати противника, максимально успішно утримував перехрестя біля населеного пункту.

💬Друга історія .. — це взяття полонених: повноцінні штурмові дії з відбиттям території і взяттям противника в полон. Це зробили за допомогою двох наземних НРК-камікадзе.

💬Під час операцій із десантуванням противникові часто було просто цікаво, що там стоїть. Він ішов і дивився. Підходив, заглядав, міг помахати в камеру. А ти ж розумієш, що зараз буде. А він ще не розуміє. І вже, виходить, не зрозуміє.

💬Були випадки, коли думали, що засіб хтось загубив, і намагалися його вкрасти. А якщо говорити про більших камікадзе, то вони важать чимало. Одна людина такого не підніме — треба двоє-троє. Ну що ж, ми почекали: навіщо вбивати одного? Їх уже троє. Четверо. Почекали, поки понесуть кудись. Клац — і все.

💬Було таке, що противник пробував знищити засіб гранатою і сам на своїй гранаті підірвався. Тобто, по суті, вбили його не ми, але через нас він сам загинув.