#НАрх_ідея
В якості підсумку двох онлайн-зустрічей, під час яких ми читали й обговорювали есе Алена де Бенуа "Вперед, до припинення зростання", учасники читань поділилися своїми висновками щодо цієї праці:
1) Критика ідеї нескінченного економічного зростання: стверджується, що ця ідея є відносно новою в історії людства і веде до значного виснаження природних ресурсів і деградації навколишнього середовища. Варто також переглянути концепцію ВВП, яка застаріла та розглядає лише обмежене коло характеристик; припускаючи навіть те, що катастрофи призводять до зросту економіки.
ВВП відображає не добробут або якість життя, а лише додану вартість продуктів і послуг, якими обмінювалися економічні агенти, яким би не було джерело цього обміну - негативним або позитивним.
2) Обмеженість ресурсів і наслідки для людства: ессе розкриває проблему виснаження природних ресурсів, зокрема, нафти, газу та інших невідновлюваних джерел енергії, що може призвести до серйозних економічних і соціальних катастроф. Економічна наука до останнього часу практично не враховувала той факт, що у світі обмежених ресурсів безкінечне "економічне зростання" неможливе.
3) Нездатність концепції "сталого розвитку" вирішити екологічні проблеми: вона є лише косметичним рішенням, яке не ставить під сумнів саму основу економічної системи. Капіталізм як система намагається вберегти себе, пропонуючи такі заходи-напівміри, які насправді не можуть відвернути майбутню (вже майже поточну) екологічну катастрофу.
Створення нових "екологічних технологій" призводить до погіршення екологічної ситуації; якщо створили машину, що споживає менше палива на 100 км - буде більша мотивація проїхати та використати відповідно більше палива, що призводить до нівелювання початково позитивного характеру.
Як приклад можна привести ще питання заторів - в США в спробах вирішити питання розширювали полоси та збільшували загальну кількість трас, але призвело це лише до того, що затор з 5 полос став в 6; теж саме стосується питання електротранспорту в, наприклад, європейських містах, оскільки якби в ціну квитка враховували всі невідновлювальні потужності, зрештою він став би не рентабельним.
Значимою альтернативою цим напівмірам є ідея "сталого скорочення" або degrowth. Вона закликає переглянути наріжний камінь ідеологій епохи Модерну - продуктивізм, зацикленість на виробництві матеріальних благ та послуг (це виробництво нібито постійно повинно зростати).
4) Екологічна криза як наслідок капіталістичної економіки: сучасна екологічна криза є результатом капіталістичної економіки, яка ставить прибуток і споживання вище за збереження природи. Зріст породжує лише умовне багатство, збільшуючи нерівність, особливо серед країн третього світу, до якого часто апелюють прибічники «розвитку» та «зростання».
5) Потреба в новій економічній моделі: У заключних розділах автор закликає до створення нової економічної моделі, яка враховуватиме обмеженість природних ресурсів і буде орієнтована на зменшення споживання, а не на його постійне збільшення.
З тексту випливає, що для реалізації програми degrowth необхідно покінчити з капіталізмом, який стимулює над-виробництво і над-споживацтво, егоїстичну мораль і шалену прірву між бідними і багатими. Крім того, Бенуа закликає відмовитися від ідеалів Просвітництва, особливо від ідеї технічного прогресу як провідного закону людської історії (ця ідея великою мірою належить Тюрґо).
Відповідно, на практичному рівні це означає перегляд власних потреб і способів їхнього задоволення. Уникати зайвої трати природних ресурсів, намагатися задовільняти потреби на більш локальних рівнях, бажано власноруч, де це можливо. Сприяти відновленню місцевих спільнот, які здатні надавати допомогу і підтримувати своїх членів.
Правим та лівим варто переглянути інтереси обох сторін в подібних питаннях екологічного характеру (як мінімум), оскільки вони нерідко збігаються; відмовитися таким чином від упередженості один до одного.
Go outside, touch the grass
Imara Notia
НеоАрхаїка