У 2021 році «Яндекс» із гордістю представив три суперкомп'ютери — «Червоненкіс», «Галушкін» і «Ляпунов». Найпотужніший тоді увійшов до світового ТОП-20.
Що ховається за словом «суперкомп'ютер»?
Це сотні серверів, тисячі графічних прискорювачів NVIDIA A100, процесори AMD EPYC і надшвидкісна мережа, яка змушує їх працювати як одну машину.
Графічні прискорювачі виконують мільярди математичних операцій, навчаючи нейромережі розпізнавати обличчя, автомобілі, об'єкти на відео, розуміти мову й аналізувати зображення.
А тепер уявіть інше застосування.
Гігабайти відео з фронтових дронів. Тисячі годин записів. Замість людей, які переглядають кожен кадр, — ШІ, який допомагає знаходити техніку, класифікувати об'єкти й систематизувати дані.
Такі обчислювальні потужності технічно придатні для подібних завдань.
І тут головне питання: хто ще, крім цивільних сервісів, може користуватися цим штучним мозком?
У 2021-му «Яндекс» відкрито розповідав про свої суперкомп'ютери. Сьогодні про їхнє реальне завантаження відомо значно менше.
Чи працюють вони на військові ШІ-проєкти — відкритих доказів наразі немає.
А ось зв'язки «Яндекса» з російськими військовими структурами — тема нашого наступного розслідування.