все ще класна відпочинкова книжка, бо це така добра крінжулька, яку неможливо сприймати серйозно, але при цьому вона не дратує, а лише розважає і насправді вміє підкидати неочікувані повороти сюжету ⭐
тут мабуть класно грає те, що книга супер очікувана, і не лише завдяки казковим канонам, а тому, що більшість штук прописані мега очевидно. для всіх, але не для нашої дорогої любімої Євангеліни, god bless her ⭐
⭐ прикол цієї серії (чи може Ґарбер в принципі) в образності. авторка дуже старається і накидує метафор і епітетів от буквально на кожній сторінці, змагаючись сама із собою, у скількох комбінаціях зможе використати деякі найулюбленіші порівняння:
Євангеліна вдивилася в темряву бібліотеки, звідки на неї вирячилася пара нелюдських очей. Сріблясто-блакитних, блискучих і яскравих, наче розбиті зірки.
Вона поклала руку на його воскову щоку й поцілувала непорушні губи. Його рот був мʼякий, але його смак був неправильний, наче нещасливий фінал і прокляття.
Кілька хвилин тому його очі були тьмяні, наче шматки скла, витягнуті з моря, але тепер вони сяяли червоним, наче вогняні рубіни та прокляття.
Від нього пахло яблуками та жорсткістю.і прокляттям
гаразд, це все хіханьки-хаханьки, поки Євангеліна, мила, довірлива, рожевоволоса Євангеліна, тупо не приріже когось ножем........отак воно і буває, віриш собі у казку, пробачаєш усім усе (буквально), а потім бачок потік. тому для фанатів драми дуже раджу, на фоні передбачуваності такі повороти особливо залітають 🔪
чисто естетично це звісно дуже добре, одна локація в цій частині особливо круто вийшла, тому сподіваюся на якісь мега вімзікал ідеї від Ґарбер у третьому фінальному томі⭐
4/5 ⭐
#пишу_відгуки