До вершини Полонина Руна, що розташована на висоті понад 1480 метрів, зі сторони Жденієва веде добротна траса: на ній легко вміщаються дві фури, попри гірську місцевість, тут є дорожні знаки й обмежувачі. По ній на саму вершину гори запросто виїде будь-яка міська машина або мікроавтобус, однак за документами це — лісова дорога, яку побудували коштом державного підприємства «Ліси України».

Обійшлась вона, за даними екологічних організацій, у майже 15 мільйонів гривень. Лісники аргументували необхідність такої дороги власними лісовими потребами, і  для цього також зрубали праліс у лісництві «Шипот». Дорога ж фактично використовується приватною компанією, яка будує на вершині Полонини Руни вітропарк. Це — друга ВЕС на Закарпатті та перша, котра потребує такого масштабного втручання в природу гір. 

Сама ідея спорудження вітряків на високогір’ї Карпат викликала неоднозначні реакції: місцева влада рапортує про розвиток і поповнення бюджету, а громадськість піднімає питання безповоротних змін і загрози знищення майже всіх гірських хребтів у межах Закарпатської області. Понад 26 тисяч українців підписали петицію до президента про збереження Українських Карпат від забудови вітряками.

Володимир Зеленський дав доручення Кабміну та РНБО опрацювати порушені питання, однак вже через пів року на Карпатському саміті заявив, що Карпати «повинні стати одним із ключових двигунів економічного зростання, інвестицій та експорту енергії».  

«Ґрати» дослідили, які наслідки може мати зведення вітрових електростанцій на Полонині Руні та як надалі може розвиватись ця ситуація, і переповідають головне. 

📷 Вітрова електростанція у селі Нижні Ворота на Закарпатті. Фото: Аня Семенюк, Ґрати

🥰 Додати «Ґрати» в обрані джерела в пошуку Google | підтримати