Ґрати

21 липня 2026 року кримськотатарський громадський рух «Кримська солідарність» оголосив про припинення існування. Це відбулося за місяць після того, як Мін’юст РФ включив його у свій реєстр «іноземних агентів» — створений російською владою спеціальний список людей, організацій та медіа, яких вона вважає такими, що перебувають під іноземним впливом, і на яких накладає додаткові обмеження та обов’язки. А в разі порушення тих вимог може притягнути до адміністративної та/або кримінальної відповідальності саме через статус «іноагента».

Позбавлення голосу «Кримської солідарності» — без сумніву величезна втрата для правозахисного руху. Проте вона ще суттєвіша для українських громадян у Криму та на окупованих і прифронтових територіях, які в зоні ризику російського захоплення. 

«Ґрати» розповідають про становлення «Кримської солідарності», діяльність руху в окупованому Криму протягом десяти років та наслідки її припинення.  

📷 Кримські татари моляться за визволення ув'язнених. Фото: Антон Наумлюк, Ґрати

🥰 Додати «Ґрати» в обрані джерела в пошуку Google | підтримати

У розмові з «Ґратами» Мрідула Гош міркує, як цей досвід може створити нову перспективу для України — як у відносинах із країнами Глобального Півдня, так і всередині самого українського суспільства. Публікуємо її монолог.

📷 Дослідниця і правозахисниця Мрідула Гош. Фото з її сторінки у фейсбуці

🥰 Додати «Ґрати» в обрані джерела в пошуку Google | підтримати

«Ґрати» ознайомилися з повним текстом апеляційного рішення і розповідають, чому суд помʼякшив покарання російському воєнному злочинцю.

📷 Воїслав Торден (ліворуч) у суді. Фото: Outi Pyhäranta, Helsingin Sanomat

🥰 Додати «Ґрати» в обрані джерела в пошуку Google | підтримати

У Шевченківському районному суді Львова завершились дебати у справі про вбивство мовознавиці Ірини Фаріон. Прокуратура оголосила зібрані стороною обвинувачення докази ще пів року тому, тоді як захист обвинуваченого Вʼячеслава Зінченка своєї версії подій так і не виклав.

Зрештою 17 вересня колегія у складі головуючого Петра Невойта та суддів Олександри Баєвої і Павла Едера визнала дебати такими, що відбулися. Тим часом сам обвинувачений Вʼячеслав Зінченко відмовився від проголошення останнього слова. Судді пішли до нарадчої кімнати для визначення  вироку.

«Ґрати» розповідають, чому процес судових дебатів розтягнувся на пів року та якою була позиція сторони захисту.

📷 Обвинувачений у вбивстві Ірини Фаріон Вʼячеслав Зінченко у Шевченківському райсуді Львова, 24 квітня 2026 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

🥰 Додати «Ґрати» в обрані джерела в пошуку Google | підтримати

У справі колишнього голови Макарівського районного суду Київщини Олексія Тандира, обвинуваченого у вчиненні смертельної ДТП, внаслідок якої загинув нацгвардієць Вадим Бондаренко, завершилися судові дебати. Свою позицію виклали Олексій Тандир та його адвокат Олег Юрченко, їхні виступи тривали протягом семи засідань.

Сторона захисту просила суд визнати Тандира невинуватим в інкримінованому йому правопорушенні, оскільки, на її переконання, обвинувачення не довело свою версію подій поза розумним сумнівом.

Тандир не заперечує своєї участі у ДТП, що відбулася у травні 2023 року, однак не погоджується із тим, як ці події змальовує сторона обвинувачення. На переконання екссудді та його адвоката, розслідування аварії супроводжувалося численними процесуальними порушеннями та навіть фальсифікаціями з боку Державного бюро розслідувань, через що більшість доказів мають бути визнані недопустимими. 

Захист вважає, що протягом розслідування ДБР намагалося підлаштувати слідчі дії, експертизи та висновки таким чином, аби підтвердити версію подій, яка сформувалася у слідства одразу після аварії, та довести провину Тандира, а не з’ясувати реальні обставини ДТП та спроможність водія запобігти зіткненню. Обвинувачений та його адвокат наполягають, що під час досудового розслідування та судового розгляду неодноразово порушувалося право на захист.

Детальніше про їхню позицію читайте у матеріалі «Ґрат».

📷 Екссуддя Олексій Тандир пд час розгляду його справи Святошинським райсудомі, 23 серпня 2024 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

🥰 Додати «Ґрати» в обрані джерела в пошуку Google | підтримати

Президент України Володимир Зеленський поклав виконання обов’язків генерального прокурора на Антона Ковальського, який до цього очолював Хмельницьку обласну прокуратуру. Про це йдеться в указі глави держави №946/2026 за 17 вересня.

Антон Ковальский почав працювати в органах прокуратури у 2011-му й протягом подальших років обіймав різні посади від старшого слідчого до заступника прокурора Вінницької області. З листопада 2021 року Ковальський очолював Чернівецьку обласну прокуратуру, а з липня 2025-го — Хмельницьку. На цю посаду його призначили після значних кадрових змін, що відбулися у Хмельницькій обласній прокуратурі внаслідок розслідування про ймовірні фіктивні інвалідності десятків прокурорів, що дозволяли їм отримувати пенсії та ухилятися від мобілізації. 

Після перевірок, як повідомили в МОЗ на запит NGL.media, 33-м хмельницьким прокурорам скасували інвалідність, а 23-м — змінили групу інвалідності. Більшість з них оскаржували ці рішення у суді, й станом на травень цього року 18-ти прокурорам вдалося поновити статус інвалідності. 

Президент призначив Ковальського виконувачем обов’язків генпрокурора за два дні після звільнення попереднього очільника ОГП Руслана Кравченка. Той подав у відставку на фоні розслідування НАБУ та САП про шахрайські кол-центри, діяльність яких, за даними слідства, покривав один з посадовців Офісу генерального прокурора Сергій Кропива. У матеріалах провадження, які прокурор САП зачитав у суді під час обрання запобіжного заходу Кропиві, згадувався й сам Кравченко. Однак він свою причетність до схеми заперечує.

Напередодні голосування парламенту Руслан Кравченко виїхав з країни та оголосив підозри директору НАБУ Семену Кривоносу й «близькій до очільника САП Олександра Клименка особі» . В ОГП у відповідь заявили, що це було позбавлено юридичних підстав, і відповідні записи у Єдиного реєстрі досудових розслідувань скасували. 

Виконувати обов’язки генерального прокурора після звільнення Кравченка мала його перша заступниця Марія Вдовиченко, однак вона теж подала у відставку через згадки у розслідуванні антикорупційних органів.

«Ґрати» описували ситуацію детальніше у матеріалі

📷 Антон Ковальський, виконувач обов’язків генерального прокурора України. Фото: Хмельницька обласна прокуратура

🥰 Додати «Ґрати» в обрані джерела в пошуку Google | підтримати

15 вересня Верховна Рада погодилася звільнити Руслана Кравченка з посади генерального прокурора. Указ про звільнення невдовзі підписав президент Володимир Зеленський. Напередодні голосування у парламенті Кравченко залишив країну. 

Руслан Кравченко подав у відставку внаслідок операції «Карфаген» — розслідування НАБУ та САП про шахрайські колцентри, які діяли, за версією детективів, під прикриттям посадовця ОГП Сергія Кропиви, а генпрокурор міг сприяти незаконній діяльності свого підлеглого. Підозру наразі Кравченку не оголошували, але НАБУ оприлюднило плівки, на яких Кропива у телефонних розмовах неодноразово згадує свого керівника. 

Кравченко заперечив свою причетність до протиправної діяльності й у відповідь оприлюднив розслідування щодо директора НАБУ Семена Кривоноса, а також підписав йому підозру, закликавши піти з посади. 

Наразі невідомо, хто тимчасово виконуватиме обов’язки генпрокурора, адже його заступниця раніше теж покинула свою посаду. Також частина активістів та народних депутатів закликає змінити механізм призначення генерального прокурора та запровадити для цієї посади конкурсний відбір. Цього вимагає і Єврокомісія.

Про звільнення генерального прокурора та події, що йому передували, читайте у матеріалі «Ґрат».

📷 Генеральний Прокурор України Руслан Кравченко. Фото з офіційних соцмереж Кравченка

🥰 Додати «Ґрати» в обрані джерела в пошуку Google | підтримати

Антимігрантська хвиля, що прокотилася українськими соцмережами навесні 2026 року, нагадала, що ставлення до іноземців в Україні досі залишається суперечливим. Водночас відома українсько-індійська науковиця та правозахисниця Мрідула Гош вважає, що українське суспільство поступово стає відкритішим.

У розмові з «Ґратами» Мрідула Гош міркує, як цей досвід може створити нову перспективу для України — як у відносинах із країнами Глобального Півдня, так і всередині самого українського суспільства. Публікуємо її монолог.

📷 Дослідниця і правозахисниця Мрідула Гош. Фото з її сторінки у фейсбуці

🥰 Додати «Ґрати» в обрані джерела в пошуку Google | підтримати

Верховна Рада звільнила Руслана Кравченка з посади Генерального прокурора. Це рішення підтримали 317 народних депутатів. Засідання транслюється на сайті Верховної Ради.

Парламент проголосував за це рішення на наступний день після того, як Кравченко виїхав з країни та оголосив підозри директору НАБУ Семену Кривоносу та близькій до очільника САП людині, а також за 10 днів після корупційного скандалу, на фоні якого Кравченко подав у відставку. 14 вересня президент Володимир Зеленський відсторонив Кравченка з посади Генпрокурора, а також закликав народних депутатів невідкладно підтримати його остаточне звільнення.

Кравченко очолював ОГП з червня минулого року. Наразі офіційно не відомо, хто тимчасово виконуватиме обов’язки Генпрокурора, оскільки раніше його перша заступниця Марія Вдовиченко теж подала у відставку.

5 вересня Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура опублікували розслідування «Карфаген». За даними слідчих, злочинна організація, очолювана заступником начальника департаменту міжнародно-правового співробітництва ОГП Сергієм Кропивою, займалася покриванням діяльності шахрайських кол-центрів та одержувала від неї неправомірну вигоду. Під час обрання Кропиві запобіжного заходу прокурор САП зачитав у суді матеріали прослуховувань, в яких фігурують також й Кравченко з його заступницею Вдовиченко. Кравченко заявив, що не причетний до діяльності кол-центрів.

Увечері 7 вересня, після зустрічі з президентом, Руслан Кравченко подав заяву про відставку з посади генпрокурора, однак назвав це політичним рішенням та наголосив, що звинувачення у свій бік і далі не визнає.

14 вересня Кравченко повідомив, що надіслав підозри директору НАБУ Кривоносу та близькій до очільника САП людині, оприлюднив тексти цих документів та інші матеріали справи. Також ексгенпрокурор підтвердив, що напередодні виїхав за кордон — за його словами, у відрядження, щоб розповісти міжнародним партнерам про ризики, пов’язані з українськими антикорупційними органами.

У НАБУ та САП одержання підозр заперечили, а звинувачення у свій бік відкинули. У Офісі генерального прокурора невдовзі теж повідомили, що підозру Кривоносу чи іншим особам не оголошували.

Генеральний Прокурор України Руслан Кравченко. Фото з офіційних соцмереж Кравченка

🥰 Додати «Ґрати» в обрані джерела в пошуку Google | підтримати

Справа про розстріл колони айдарівців із засідки у 2014-му: чому апеляційний суд Фінляндії пом’якшив довічне покарання заступнику командира ДШРГ «Русич»

Апеляційний суд Гельсінкі змінив оголошений у березні минулого року вирок суду першої інстанції щодо заступника командира десантно-штурмової розвідувальної групи «Русич» росіянина Воїслава Тордена, обвинуваченого у воєнних злочинах на Луганщині у 2014 році. Довічний термін увʼязнення йому змінили на строкове покарання у вигляді 12 років та 6 місяців позбавлення волі, але Торден зможе вийти на волю вже через 3,5 роки. Суд в апеляції, на відміну від першої інстанції, також задовольнив вимоги потерпілих про відшкодування, хоча, як зазначив фінський правник у коментарі «Ґратам», Фінляндія не зможе гарантувати стягнення.

Тордена судили за принципом універсальної юрисдикції.

Слухання в Апеляційному суді Гельсінкі відбувалися у січні та лютому 2026 року колегією суддів, які ухвалили рішення одностайно та оголосили його 30 серпня.

«Ґрати» ознайомилися з повним текстом апеляційного рішення і розповідають, чому суд помʼякшив покарання російському воєнному злочинцю.

Воїслав Торден в окружному суді. 📷: Outi Pyhäranta, Helsingin Sanomat

🥰 Додати «Ґрати» в обрані джерела в пошуку Google | підтримати

«Дрібні пішаки у цій грі». Суд обрав запобіжні заходи трьом підозрюваним військовослужбовцям, які могли підкинути наркотики в автівку екскомбата «Магури»

Печерський районний суд Києва на два місяці узяв під варту трьох військовослужбовців, яких підозрюють у створенні штучних доказів для притягнення до кримінальної відповідальності невинуватої особи — екскомандира батальйону 47-ї окремої механізованої бригади «Магура», а тепер офіцера управління 16 армійського корпусу Олександра Ширшина. Підозрюваним визначили застави: для командира взводу піхотного батальйону 225-го окремого штурмового полку Тельмана Алієва вона становить понад 14,9 мільйона гривень, для двох інших військовослужбовців, Максима Лимара та Владислава Гармаша — по 12,6 мільйона гривень.

Сам Олександр Ширшин повʼязує переслідування зі своєю публічною критикою 225-го ОШП.

Про те, як суд обирав запобіжні заходи підозрюваним та що відомо про справу, читайте у матеріалі «Ґрат».

Олександр Ширшин у Печерському райсуді Києва, 11 вересня 2026. 📷: сторінка Ширшина у фейсбуці

🥰 Додати «Ґрати» в обрані джерела в пошуку Google | підтримати

Печерський районний суд взяв під варту на два місяці двох військовослужбовців, підозрюваних у підкиданні наркотиків у автомобіль екскомандира батальйону 47-ї окремої механізованої бригади «Магура» Олександра Ширшина. Також суд обрав підозрюваним Максимові Лимару та Владиславові Гармашу альтернативні запобіжні заходи у вигляді застав обсягом 12,6 мільйона гривень. Про це повідомляє журналіст «Ґрат» із суду.

Третього підозрюваного — командира взводу піхотного батальйону 225-го окремого штурмового полку Тельмана Алієва — Печерський райсуд арештував у четвер 10 вереся. Йому також призначили альтернативу у вигляді застави у майже 15 мільйонів гривень.

Засідання відбулися в закритому форматі.

За даними Офісу генпрокурора, Алієв, Лимар та Гармаш вночі 28 серпня 2026 року незаконно проникли до автомобіля Ширшина та сховали всередині пакети із канабісом та психотропною речовиною PVP, після чого повідомили патрульній поліції, що екскомбат нібито перевозить заборонені речовини.

Як повідомила адвокатка Юлія Ткаченко, Алієв заперечував причетність до злочинів, щодо Лимара та Гармаша — вона відмовилася від коментарів.

Сьогодні у суд прибув також Олександр Ширшин, у чий автомобіль підкинули наркотики, та який раніше заявляв про тривале стеження за ним. У коментарі «Ґратам» він підтвердив, що пов’язує ці події із критикою 225-го Окремого штурмового полку з його боку.

Максим Лимар та Владислав Гармаш у Печерському райсуді Києва, 11 вересня 📷: Ґрати

🥰 Додати «Ґрати» в обрані джерела в пошуку Google | підтримати

Печерський районний суд Києва узяв на два місяці під варту із правом застави у 14 мільйонів 976 тисяч гривень командира взводу піхотного батальйону 225-го окремого штурмового полку Тельмана Алієва — першого з трьох військовослужбовців, яких підозрюють у тому, що вони підкинули наркотики в автомобіль екскомандира батальйону 47-ї окремої механізованої бригади «Магура» Олександра Ширшина. Про це повідомляє журналіст «Ґрат» із суду.

Запобіжний захід обирали у закритому засіданні на прохання адвокатів підозрюваного. Вони зазначили, що на засіданні озвучуватиметься конфіденційна інформація, зокрема адвокатка Ткаченко сказала, що інший військовослужбовець, Герой України, клопоче про взяття її підзахисного на поруки, й вона не хоче публічно називати його персональні дані.

Прокуратура клопотала про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з альтернативною заставою 20 мільйонів гривень.

За даними Офісу генпрокурора, Алієв разом із двома іншими військовослужбовцями вночі 28 серпня 2026 року незаконно проникли до автомобіля Ширшина та сховали всередині пакети із канабісом та психотропною речовиною PVP, після чого повідомили патрульній поліції, що екскомбат нібито перевозить заборонені речовини.

Адвокатка підозрюваного Юлія Ткаченко зазначила у суді, що її підзахисний заперечує свою причетність до вказаного правопорушення.

В результаті, того ж дня у Харкові правоохоронці зупинили Ширшина та вилучили з його автомобіля пакунки з наркотиками. Екскомандир «Магури», написав на своїй сторінці у фейсбуці, що відпустили його лише наступної ночі, а 30 серпня повідомив, що здав необхідні аналізи, які показали відсутність у його тілі наркотичних речовин. Він також розповів, що протягом останніх пів року помічав ознаки того, що за ним стежать, а також заявив про незаконне проникнення у його помешкання.

Раніше Ширшин заявляв про можливі правопорушення у штурмових полках, зокрема 225-му, та звертався з цією інформацією до ДБР.

📷: Ґрати

🥰 Додати «Ґрати» в обрані джерела в пошуку Google | підтримати

Львівська поліція розслідує кримінальне провадження щодо колишнього голови осередку незалежної студентської профспілки «Пряма дія» Максима Шумакова за статтею про поширення символіки комуністичного тоталітарного режиму. Справа зʼявилася з ініціативи обласного управління СБУ ще на початку 2025 року. Підставою для неї стали репости, які Шумаков робив на своїй фейсбук-сторінці протягом 2021-2023 років. 

Активіст відповідає: дописи робив на сторінці, оскільки у той момент був студентом філософського факультету і, серед іншого, вивчав марксизм, а закон України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» передбачає, що використання символіки в процесі наукової діяльності не вважається порушенням. 

Центр прав людини Zmina вважає справу тиском на Максима Шумакова та його однодумців, оскільки перед тим, як у Шумакова відбулися перші обшуки, співробітники СБУ викликали активістів «Прямої дії» у різних містах і пропонували їм співпрацю. 

Деталі справи Шумакова — на сайті

📷 Активіст Максим Шумаков. Фото з його фейсбук-сторінки

🥰 Додати «Ґрати» в обрані джерела в пошуку Google | підтримати

«Ґрати» розповідають, що відомо про справу на цей момент. 

📷 Подружжя з Мелітополя Олександр та Ірина Левченко. Фото з фейсбуку

🥰 Додати «Ґрати» в обрані джерела в пошуку Google | підтримати

Поліцейські склали адміністративний протокол на Садика Урінбаєва — імама мечеті в селі Долинне у Бахчисарайському районі, батька 19-річної політув’язненої Насіби Саїдової, яка вже 11 місяців перебуває під арештом у СІЗО Сімферополя за обвинуваченням в участі в ісламській політичній партії Хізб ут-Тахрір (заборонена у Росії, але вільно діє в Україні та інших країнах).

Справу порушили на тлі публічної діяльності Садика Урінбаєва та його дружини Дінари Іюпової задля звільнення доньки. «Ґрати» розповідають детальніше. 

📷 Імам Садик Урінбаєв. Фото: архів Кримської солідарності

🥰 Додати «Ґрати» в обрані джерела в пошуку Google | підтримати

Окупаційний Запорізький обласний суд у Мелітополі виніс вирок у справі журналістки Ірини Левченко через понад три роки її свавільного позбавлення волі. За даними на сайті установи, жінку засудили до 15 років колонії загального режиму за обвинуваченням у шпигунстві: нібито вона передавала дані в Україну про російських військових. 

Ірині Левченко — 64 роки. На момент початку окупації Мелітополя вона перебувала на пенсії, до цього працювала у локальній газеті «Новий день», а також власною кореспонденткою в обласних та всеукраїнських медіа. Росіяни захопили Ірину разом з чоловіком просто на вулиці, згодом його відпустили. 

«Ґрати» розповідають, що відомо про справу на цей момент. 

📷 Журналістка з Мелітополя Ірина Левченко під час оголошення вироку. Фото: сайт окупаційного Запорізького обласного суду

🥰 Додати «Ґрати» в обрані джерела в пошуку Google | підтримати

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду залишила без змін запобіжний захід колишній заступниці керівника Офісу президента Ірині Мудрій: тримання під вартою з можливістю вийти під заставу у 20 мільйонів гривень.

Таке рішення колегія суддів у складі Дмитра Михайленка, Миколи Глотова та Даниїли Чорненької ухвалила 2 вересня. 
Водночас суддя Глотов висловив окрему думку. Він зазначив, що заставу потрібно було збільшити з урахуванням інформації, яку колегія заслухала під час апеляційного розгляду. Повний тест рішення судді постановили оголосити 7 вересня. 

Адвокати Ірини Мудрої та вона сама клопотали про скасування запобіжного заходу або зменшення суми застави, зазначивши, що сума понад 5 мільйонів гривень є для ексчиновниці непомірною. 

Прокурор натомість просив збільшити суму застави на ту, яку обвинувачення визначило спочатку під час суду першої інстанції — 150 мільйонів гривень, посилаючись на те, що слідство робить висновок про необліковані доходи Ірини Мудрої. 

Підозрювана брала участь у розгляді апеляції через відеоконференцію з СІЗО. Частина засідання відбувалась у закритому режимі. Розгляд транслювали на ютуб-каналі Апеляційної палати ВАКС.

Запобіжний захід експосадовиці ОП Ірині Мудрій ВАКС обрав 25 серпня. Слідство підозрює її в участі у злочинній організації, яка, за даними НАБУ, причетна до низки епізодів рейдерства бізнесу та нерухомості, а також відмивання коштів. 

Більше про цю справу, а також те, що Україна мусить зараз робити, аби розбудова міжнародних механізмів відповідальності Росії за воєнні злочини, злочини проти людяності, а також злочин агресії — питання, якими Мудра опікувалась під час роботи в ОП — тривала, «Ґрати» дослідили у матеріалі.

📷 Ексзаступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра та її адвокати під час обрання їй запобіжного заходу у Вищому антикорупційному суді, 21 серпня 2026 року. Фото: Ґрати

🥰 Додати «Ґрати» в обрані джерела в пошуку Google | підтримати

Колишній голова Макарівського районного суду Київщини Олексій Тандир, обвинувачений у вчиненні смертельної ДТП у стані алкогольного сп’яніння, та його адвокат Олег Юрченко завершили свої виступи у судових дебатах, що відбуваються у Святошинському райсуді Києва та за якими спостерігав кореспондент «Ґрат».

Захисних Тандира та він сам просили визнати його невинуватим в інкримінованому йому правопорушенні, оскільки, на їхнє переконання, версія обвинувачення не доведена поза розумним сумнівом, а крім того — спирається здебільшого на недопустимі докази.  

Згідно із показами самого Олексія Тандира, Берестейський проспект, яким він їхав увечері 25 травня 2023 року незадовго до початку комендантської години, не був перекритий водоналивними блоками чи іншими об’єктами. За словами екссудді, нацгвардієць Вадим Бондаренко, який загинув під час ДТП, без світловідбивного жилета несподівано вийшов на проїжджу частину, через що водій не встиг достатньо зреагувати й запобігти зіткненню. Також Тандир заперечує, що перебував у стані алкогольного сп’яніння.

Захист заявив, що розташування об’єктів на місці ДТП було змінене до того, як там почали проводити слідчі дії, про що, за словами екссудді та адвоката, свідчать відеозаписи з нагрудних камер правоохоронців. Надалі, на переконання захисту, ДБР намагалося не встановити реальних перебіг подій, а довести винуватість Тандира, задля чого спотворило частину доказів, наприклад, надавало експертам лише частину наявних матеріалів, аби отримати потрібний бюро висновок. Адвокат і обвинувачений наполягали, що під час розслідування було порушено право на захист. 

Детальніше про позицію сторони захисту у судових дебатах — читайте невдовзі на сайті «Ґрат».

Раніше ми уже розповідали про виступи сторони обвинувачення та потерпілих у цій справі.

📷 Екссуддя Олексій Тандир пд час розгляду його справи Святошинським райсудомі, 23 серпня 2024 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

🥰 Додати «Ґрати» в обрані джерела в пошуку Google | підтримати