Ненадійні джерела у соцмережах: концентроване споживання та нульовий вплив на переконання

У спільному дослідженні в 2020 році науковці та Meta перевірили на мільйонах користувачів: чи радикалізують алгоритми суспільство і чи здатне видалення фейків змінити погляди людей.

👥 Фейки сконцентровані у вузької групи. У стрічці типового юзера ненадійних джерел мізер: 1,1% у Facebook та 0,1% в Instagram. Але 80% переглядів дезінформації генерує мала частка юзерів (23% у FB, 11% в IG). Для топ-2,5% найактивніших юзерів фейки - це >60% усього політконтенту.

🧲 Люди самі обирають брехню. Алгоритми не нав'язують фейки. Користувачі бачать їх, бо свідомо підписуються на сумнівні сторінки.

🙅‍♂️ Очищення стрічки не змінює думок. Під час 3-місячного тесту показ ненадійних джерел урізали на 70% для 15 000 людей. Результат? Нуль змін. Люди не стали критичнішими, поляризація не впала - навіть у "важких" споживачів.

https://www.science.org/doi/10.1126/sciadv.adz6502